Для входу в систему введіть логін і пароль доступу у відповідні поля.
Якщо виникли будь-які труднощі – зателефонуйте за номером
Які звіти потрібно подавати, якщо на балансі комунального підприємства є каналізаційно-очисні споруди, та яким нормативним документом це регулюється?
Більшість вимог щодо подання звітності для підприємств, на балансі яких перебувають каналізаційно-очисні споруди, залежать від технології очищення стічних вод, конструктивних особливостей споруд, типів утворюваних відходів та способів їх подальшого управління.
Зокрема, застосування механічних, біологічних або фізико-хімічних методів очищення зумовлює відмінності у видах утворюваних відходів (осад, мул, пісок, сміття, реагенти тощо), у складі стічних вод та, відповідно, у вимогах до контролю й обліку цих процесів.
Крім того, конструктивні особливості очисних споруд (наявність метантенків, систем зневоднення осаду, фільтрів, установок спалювання чи сушіння) впливають на наявність джерел викидів в атмосферне повітря, потребу в отриманні дозволу на спеціальне водокористування, а також на необхідність включення підприємства до переліку звітних одиниць за окремими статистичними формами.
Порядок управління відходами, що утворюються в результаті очищення стічних вод, визначає, які саме форми державної статистичної та екологічної звітності слід подавати, а також може впливати на перелік дозволів, декларацій і звітів, що вимагаються чинним законодавством.
Коментар експерта
Таким чином, склад і періодичність звітності для підприємства, яке експлуатує КОС, формуються індивідуально — з урахуванням технологічних процесів, потужності споруд, обсягів скидів, характеристик утворюваних відходів та організаційно-правового статусу суб’єкта господарювання.
Нижче наведено орієнтовний перелік звітності для підприємства, що експлуатує КОС, із розподілом за напрямами та посиланнями на чинні нормативні документи.
Таблиця 1
Екологічна (природоохоронна) звітність
Напрям | Звіт / документ | Нормативна підстава | Куди подається / коли | Ким надається |
Водокористування | Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 за погодженням з Держстатом | До територіального органу Держводагентства Не пізніше ніж 01 лютого року, наступного за звітним (електронно через Портал Держводагентства) | Водокористувачі, діяльність яких пов’язана із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин - організаціям, що належать до сфери управління Держводагентства, за місцем здійснення водокористування | |
Викиди в атмосферне повітря | До органів Держстату до 20 лютого року, наступного за звітним | Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що здійснюють викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів | ||
Звітність щодо виконання умов дозволу на викиди | Виконання умов дозволу на викиди в атмосферу | Подання інформації за вимогою дозвільного органу (Міндовкілля / ОДА) щороку не пізніше 31 березня року, що настає за звітним періодом | Суб’єкти господарювання, які отримали дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами | |
Відходи (осад, сміття, пісок тощо) | До органів Держстату не пізніше 28 лютого наступного року | Утворювачами та оброблювачами відходів | ||
На платформі Екосистема. У випадку технічної неспроможності подання – ведення у паперовому вигляді та внесенням після відновлення технічної спроможності | Суб’єктами господарювання у сфері управління відходами незалежно від форми власності, які в результаті господарської діяльності утворюють відходи або є власниками відходів та/або здійснюють операції зі збирання, перевезення та/або оброблення відходів | |||
Інформація про відходи та пов’язану з ними діяльність | Стаття 16 п. 2 пп. 9 та стаття 17 п. 2, пп. 7 Закону України «Про управління відходами» | Місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері управління відходами | Утворювачами відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, суб’єктами господарювання у сфері управління відходами | |
Через сервіси інформаційної платформи у сфері управління відходами в «ЕкоСистемі» | Утворювачами або власниками відходів, діяльність яких призводить до утворення небезпечних відходів, або власниками відходів, що не є небезпечними, річний обсяг утворення яких перевищує 50 тонн | |||
Екологічні витрати | Наказ Держстату від 17.09.2021 № 264 | До органів Держстату до 20 лютого | Підприємства, які запобігають, скорочують чи ліквідують забруднення навколишнього природного середовища | |
Виконання умов висновку з ОВД (якщо діяльність підпадає під дію ЗУ «Про ОВД») | Подання інформації за вимогою дозвільного органу (Міндовкілля / ОДА), яким було надано Висновок з ОВД | Суб’єктами господарювання, яким у висновку встановлено вимогу щодо післяпроектного моніторингу |
Коментар експерта
Окрім чітко встановлених законодавством вимог щодо подання звітності, існують також вимоги, визначені умовами дозволів, ліцензій, технічних регламентів та інших документів, виданих підприємству. Такі вимоги можуть передбачати подання додаткової інформації або звітів у встановлені строки до відповідних контролюючих чи дозвільних органів — залежно від специфіки діяльності підприємства, технології очищення води, типу обладнання та характеристик утворюваних відходів.
Наше підприємство не виробляє відновлювану енергію. Яким чином у такому випадку ми можемо отримати сертифікат відновлюваної енергії для виконання вимог щодо енергетичної ефективності? Яка процедура його отримання?
Визначення терміна
Сертифікати відновлюваної енергії (REC) — це міжнародні документи, які підтверджують виробництво 1 МВт·год електроенергії з відновлюваних джерел (сонце, вітер, вода, біомаса) і відображають її екологічні характеристики. REC не слід плутати з енергетичними сертифікатами будівель,…
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу
Просимо надати роз’яснення щодо сплати екологічного податку. Підприємство розташоване у м. Миколаєві.
За 2022 рік екологічний податок не сплачувався. У 2023–2025 роках сплата екологічного податку здійснюється. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, дата припинення можливості бойових дій для зазначеної території відсутня. Чи повинно підприємство наразі нараховувати та сплачувати екологічний податок?
Тимчасово звільняються від сплати екологічного податку на період дії воєнного стану платники, об’єкти оподаткування яких розташовані на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією.
Нормативна база:
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу
В межах продовження роботи над реформою запобігання промисловому забрудненню, 25 вересня 2025 року Уряд на засіданні, присвяченому питанням охорони довкілля, ухвалив постанову, якою внесено зміни до критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду.
Постанова «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. №182», розроблена Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства на виконання вимог Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».
Зміни стосуються критеріїв оцінки ступеня ризику від господарської діяльності підприємств та періодичності планових перевірок у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією, а саме:
систематична оцінка ризиків для довкілля здійснюється щодо кожної установки окремо;
віднесення установки до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється за шкалою з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, затвердженими цією постановою;
періодичність проведення перевірок дотримання оператором установки умов ІДД (інтегрованого довкіллєвого дозволу) визначається на основі віднесення установки до відповідного рівня ризику і становить: з високим ступенем ризику – один раз на рік, що відповідає найвищому рівню ризику, а з середнім або з незначним ступенем ризику – один раз на три роки, що відповідає найнижчому рівню ризику.
Прийняті зміни дадуть змогу посилити контроль за промисловими викидами, зменшити негативний вплив на навколишнє середовище та здоров’я людей, а також сприятимуть виконанню Україною міжнародних зобов’язань у сфері екології та наближенню до стандартів ЄС.
Міністерство наголошує, що реформа запобігання промисловому забрудненню триває, і робота над нормативними актами для повної реалізації Закону активно продовжується.