Головним критерієм віднесення об'єктів до об'єктів критичної інфраструктури є визнання, наслідків порушення сталого функціонування одного або низки об'єктів критичної інфраструктури можуть спричинити надзвичайні ситуації та/або мати негативний вплив на стан екологічної, енергетичної, економічної, фінансової безпеки, на стан обороноздатності держави, порушити систему управління нею. Тому передусім необхідно визначити важливість інфраструктурних об'єктів для надання основних послуг у всіх секторах економіки та сферах діяльності задля впровадження низки заходів щодо захисту таких об'єктів від реалізації можливості виникнення кризових ситуацій.

Для визначення економічних збитків при заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об’єкта необхідно спрогнозувати та враховувати усі фактори довкілля, які ймовірно можуть зазнати впливу. Загальний обсяг збитків розраховується як сума основних локальних збитків. Для цього необхідно виконати наступні роботи:

1. Оцінка вразливості

На цьому етапі аналізуються технологічне середовище і наявність у ньому небезпечних речовин, їх фізико-хімічні, хімічні, теплофізичні та інші властивості, наведені в науково-технічній, довідковій і нормативно-технічній літературі, що свідчать про їх небезпеку. При цьому розглядається не тільки можливість прояву небезпечних властивостей при виході речовин за межі апаратури та контакті з атмосферою, але й можливість небезпечних процесів в апаратах і трубопроводах, у тому числі можливість протікання некерованих реакцій.

Під час моделювання вибухів рекомендується розглядати:

• вибухи при руйнуванні оболонки чи апаратів трубопроводів у результаті підвищення тиску в устаткуванні внаслідок неконтрольованих фізичних чи хімічних процесів;
• вибухи при руйнуванні оболонки та скипанні зріджених газів, що знаходяться в апаратах під тиском, чи перегрітих рідин;
• вибухи конденсованих речовин в устаткуванні, в атмосфері при викидах;
• об'ємні вибухи газових і парових хмар при викидах стиснутих чи зріджених газів перегрітих рідин;
• інші вибухові явища, можливі на розглянутому об'єкті.

При моделюванні пожеж рекомендується розглядати:

• горіння вільних і обмежених розливів горючих і легкозаймистих рідин;
• дифузійне чи дефлаграційне згоряння незмішаних хмар при викидах зріджених газів під тиском і перегрітих рідин («вогняна куля»);
• факельне горіння струменя пари, газу або диспергованої рідини;
• інші види пожежі, можливі на розглянутому об'єкті.

При моделюванні викидів шкідливих і токсичних речовин в атмосферу враховуються погодні умови, стан атмосфери, напрямок і швидкість вітру, умови викиду й інші параметри.

Для визначення рівня ризику на всіх етапах його аналізу допускається застосування будь-яких відомих у науково-технічній, довідковій, нормативній і методичній літературі методів розрахунку й оцінок небезпек, наслідків і ризику для об'єктів «турботи» за умови наявності обґрунтування їх застосування відповідно до наявних Методик.

2. Визначення збитків

Законодавством у сфері захисту та правового режиму об’єктів критичної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, особливого періоду не встановлені вимоги щодо використання методик для прогнозування розміру збитків. На даний час існують методики для оцінки збитків навколишньому середовищу від наслідків надзвичайної ситуації. У такому випадку розмір шкоди обчислюється уповноваженими особами, що здійснюють державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища за відповідними методиками, передбаченими законодавством у відповідних сферах.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20.03.2022 № 326 затверджено «Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації». На виконання цієї постанови Держекоінспекцією розроблено методики розрахунку збитків, завданих довкіллю України, що можуть бути використані для розрахунків збитків навколишньому середовищу внаслідок надзвичайної ситуації:

2.1. Наказ «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану» від 04.04.2022 № 167 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 квітня 2022 р. за № 406/37742). 

Ця Методика застосовується для визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам унаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану та визначає порядок розрахунку розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам державами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання та фізичними особами через забруднення ґрунтів, засмічення земель, допущених унаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану внаслідок їх дій або бездіяльності на усіх землях України незалежно від їх категорій та форм власності.

Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення ґрунтів є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення. Розмірною одиницею для розрахунку величини шкоди приймається об’єм ґрунтової маси 2000 куб.м на один гектар земельної ділянки.

Витрати для здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення ґрунтів збільшуються залежно від глибини просочування забруднюючої речовини у співвідношенні як 10:3 (тобто при збільшенні глибини в 10 разів відносно глибини ґрунтового шару 0,2 м витрати для ліквідації забруднення збільшуються в 3 рази).

Забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (додаток 1 до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 (далі — Методики 171), а також Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин» від 15 грудня 2021 року № 1325).

2.2. Наказ «Про затвердження Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди» від 13.04.2022 № 175 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2022 р. за № 433/37769).

Ця Методика визначає розрахунок маси неорганізованих викидів забруднюючих речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану, перелік яких визначено додатком 1 до цієї Методики, та визначення розмірів шкоди завданої такими викидами. Також у методиці наявні інформаційні додатки, у яких наведені приклади розрахунків.

2.3. Наказ «Про затвердження Методики визначення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в межах територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях» від 19.08.2022 № 309 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2022 р. за № 1253/38589).

Цією Методикою встановлений порядок визначення розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в межах територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема у разі забруднення та/або засмічення морських вод від суден, кораблів та інших плавучих засобів, у тому числі військових.

2.4. Наказ «Про затвердження Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами» від 15.09.2022 № 366 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2022 р. за № 1337/38673).

Ця Методика поширюється на посадових осіб, уповноважених здійснювати заходи державного нагляду (контролю) за геологічним вивченням, використанням та охороною надр, розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (далі — заходи), та правоохоронні органи під час проведення слідчих дій (далі — посадові особи органів влади), а також на суб’єктів самовільного користування надрами. 

Ця Методика визначає порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.

2.5. Для визначення економічних збитків при заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури (міжсекторальні критерії) можна користуватися «Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», затвердженою Постановою від 15.02.2002 № 175.

Цю Методику розроблено з метою визначення розмірів збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (далі — НС), завданих здоров'ю людей та об'єктам національної економіки. Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.

Відповідно до цієї Методики, усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди, зокрема від:

• втрати життя та здоров'я населення;
• руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції;
• не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва;
• вилучення або порушення сільськогосподарських угідь;
• втрат тваринництва;
• втрати деревини та інших лісових ресурсів;
• втрат рибного господарства;
• знищення або погіршення якості рекреаційних зон;
• забруднення атмосферного повітря;
• забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря;
• забруднення земель несільськогосподарського призначення;
• збитки, заподіяні природно-заповідному фонду.

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій (НС) — державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

3. Внесення до переліку об’єктів критичної інфраструктури, надання документів та їх перелік

З метою ідентифікації підприємства, як об'єкта критичної інфраструктури, а також його категоризації, згідно з пунктом 8 розділу V «Методичних рекомендацій щодо категоризації об’єктів критичної інфраструктури», затверджених Наказом від 15.01.2021 № 23, необхідно подати дані щодо:

• належності об’єкта критичної інфраструктури до певного секторів (підсекторів) критичної інфраструктури;
• типу основної послуги (основних послуг), яку (і) об'єкт критичної інфраструктури надає;
• повної назви організації, форми власності, ЄДРПОУ власника (розпорядника) об'єкта критичної інфраструктури, місцезнаходження організації;
• керівника власника (розпорядника) об'єкта критичної інфраструктури (прізвище, ім'я, по батькові, номери контактних телефонів, email);
• найменування об'єкта критичної інфраструктури, фактичної адреси місцезнаходження об'єкта критичної інфраструктури;
• отримання об'єктом критичної інфраструктури основних послуг від інших об'єктів критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування об'єкта критичної інфраструктури;
• надання об'єктом критичної інфраструктури основних послуг іншим об'єктам критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування інших об'єктів критичної інфраструктури;
• рівнів негативного впливу, які особа, суспільство, навколишнє природне середовище, економіка, національна безпека та обороноздатність країни можуть зазнати внаслідок порушення або припинення функціонування об'єкта критичної інфраструктури відповідно до критеріїв, зазначених у додатках 1 і 2 до «Методики категоризації об’єктів критичної інфраструктури», затвердженої Постановою від 9.10.2020 № 1109. Під час заповнення форми додатка 1 обирається рівень негативного впливу в рамках сектору або підсектору об’єкта критичної інфраструктури та у графі «Оцінка РКi» виставляється бал, який відповідає рівню негативного впливу, опис якого характеризує наслідки, які можуть настати у разі порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури. Під час заповнення форми додатка 2 обирається рівень негативного впливу за кожним критерієм, наведеним у формі, та у графі «Оцінка РКi2 виставляється бал, який відповідає рівню негативного впливу, опис якого характеризує наслідки, які можуть настати у разі порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури.

Схема послідовності дій із ідентифікації та категоризації об'єктів критичної інфраструктури наведена у додатку 3 до Методичних рекомендацій щодо категоризації об'єктів критичної інфраструктури (пункт 1 розділу IV).

ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ

із ідентифікації та категоризації об'єктів критичної інфраструктури