Головним критерієм віднесення об'єктів до об'єктів критичної інфраструктури є визнання, наслідків порушення сталого функціонування одного або низки об'єктів критичної інфраструктури можуть спричинити надзвичайні ситуації та/або мати негативний вплив на стан екологічної, енергетичної, економічної, фінансової безпеки, на стан обороноздатності держави, порушити систему управління нею. Тому передусім необхідно визначити важливість інфраструктурних об'єктів для надання основних послуг у всіх секторах економіки та сферах діяльності задля впровадження низки заходів щодо захисту таких об'єктів від реалізації можливості виникнення кризових ситуацій.

Для визначення економічних збитків при заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об’єкта необхідно спрогнозувати та враховувати усі фактори довкілля, які ймовірно можуть зазнати впливу. Загальний обсяг збитків розраховується як сума основних локальних збитків. 

Для цього необхідно виконати наступні роботи:

1. Оцінка вразливості

На цьому етапі аналізуються технологічне середовище і наявність у ньому небезпечних речовин, їх фізико-хімічні, хімічні, теплофізичні та інші властивості, наведені в науково-технічній, довідковій і нормативно-технічній літературі, що свідчать про їх небезпеку. При цьому розглядається не тільки можливість прояву небезпечних властивостей при виході речовин за межі апаратури та контакті з атмосферою, але й можливість небезпечних процесів в апаратах і трубопроводах, у тому числі можливість протікання некерованих реакцій.

Під час моделювання вибухів рекомендується розглядати:

• вибухи при руйнуванні оболонки чи апаратів трубопроводів у результаті підвищення тиску в устаткуванні внаслідок неконтрольованих фізичних чи хімічних процесів;

• вибухи при руйнуванні оболонки та скипанні зріджених газів, що знаходяться в апаратах під тиском, чи перегрітих рідин;

• вибухи конденсованих речовин в устаткуванні, в атмосфері при викидах;

• об'ємні вибухи газових і парових хмар при викидах стиснутих чи зріджених газів перегрітих рідин;

• інші вибухові явища, можливі на розглянутому об'єкті.

При моделюванні пожеж рекомендується розглядати:

• горіння вільних і обмежених розливів горючих і легкозаймистих рідин;

• дифузійне чи дефлаграційне згоряння незмішаних хмар при викидах зріджених газів під тиском і перегрітих рідин («вогняна куля»);

• факельне горіння струменя пари, газу або диспергованої рідини;

• інші види пожежі, можливі на розглянутому об'єкті.

При моделюванні викидів шкідливих і токсичних речовин в атмосферу враховуються погодні умови, стан атмосфери, напрямок і швидкість вітру, умови викиду й інші параметри.

Для визначення рівня ризику на всіх етапах його аналізу допускається застосування будь-яких відомих у науково-технічній, довідковій, нормативній і методичній літературі методів розрахунку й оцінок небезпек, наслідків і ризику для об'єктів «турботи» за умови наявності обґрунтування їх застосування відповідно до наявних Методик.

2. Визначення збитків

Законодавством у сфері захисту та правового режиму об’єктів критичної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, особливого періоду не встановлені вимоги щодо використання методик для прогнозування розміру збитків. На даний час існують методики для оцінки збитків навколишньому середовищу від наслідків надзвичайної ситуації. У такому випадку розмір шкоди обчислюється уповноваженими особами, що здійснюють державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища за відповідними методиками, передбаченими законодавством у відповідних сферах.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20.03.2022 № 326 затверджено «Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації». На виконання цієї постанови Держекоінспекцією розроблено методики розрахунку збитків, завданих довкіллю України, що можуть бути використані для розрахунків збитків навколишньому середовищу внаслідок надзвичайної ситуації:

2.1. Наказ «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану» від 04.04.2022 № 167 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 квітня 2022 р. за № 406/37742). 

Ця Методика застосовується для визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам унаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану та визначає порядок розрахунку розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам державами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання та фізичними особами через забруднення ґрунтів, засмічення земель, допущених унаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану внаслідок їх дій або бездіяльності на усіх землях України незалежно від їх категорій та форм власності.

Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення ґрунтів є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення. Розмірною одиницею для розрахунку величини шкоди приймається об’єм ґрунтової маси 2000 куб.м на один гектар земельної ділянки.

Витрати для здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення ґрунтів збільшуються залежно від глибини просочування забруднюючої речовини у співвідношенні як 10:3 (тобто при збільшенні глибини в 10 разів відносно глибини ґрунтового шару 0,2 м витрати для ліквідації забруднення збільшуються в 3 рази).

Забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (додаток 1 до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 (далі — Методики 171), а також Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин» від 15 грудня 2021 року № 1325).

2.2. Наказ «Про затвердження Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди» від 13.04.2022 № 175 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2022 р. за № 433/37769).

Ця Методика визначає розрахунок маси неорганізованих викидів забруднюючих речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану, перелік яких визначено додатком 1 до цієї Методики, та визначення розмірів шкоди завданої такими викидами. Також у методиці наявні інформаційні додатки, у яких наведені приклади розрахунків.

2.3. Наказ «Про затвердження Методики визначення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в межах територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях» від 19.08.2022 № 309 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2022 р. за № 1253/38589).

Цією Методикою встановлений порядок визначення розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в межах територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема у разі забруднення та/або засмічення морських вод від суден, кораблів та інших плавучих засобів, у тому числі військових.

2.4. Наказ «Про затвердження Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами» від 15.09.2022 № 366 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2022 р. за № 1337/38673).

Ця Методика визначає порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами та поширюється на посадових осіб, уповноважених здійснювати заходи державного нагляду (контролю) за геологічним вивченням, використанням та охороною надр, розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (далі — заходи), та правоохоронні органи під час проведення слідчих дій (далі — посадові особи органів влади), а також на суб’єктів самовільного користування надрами.

2.5. Для визначення економічних збитків при заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури (міжсекторальні критерії) можна користуватися «Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», затвердженою Постановою від 15.02.2002 № 175.

Цю Методику розроблено з метою визначення розмірів збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (далі — НС), завданих здоров'ю людей та об'єктам національної економіки. Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.

Відповідно до цієї Методики, усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди, зокрема від:

• втрати життя та здоров'я населення;

• руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції;

• не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва;

• вилучення або порушення сільськогосподарських угідь;

• втрат тваринництва;

• втрати деревини та інших лісових ресурсів;

• втрат рибного господарства;

• знищення або погіршення якості рекреаційних зон;

• забруднення атмосферного повітря;

• забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря;

• забруднення земель несільськогосподарського призначення;

• збитки, заподіяні природно-заповідному фонду.

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій (НС) — державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

3. Внесення до переліку об’єктів критичної інфраструктури, надання документів та їх перелік

З метою ідентифікації підприємства, як об'єкта критичної інфраструктури, а також його категоризації, згідно з пунктом 8 розділу V «Методичних рекомендацій щодо категоризації об’єктів критичної інфраструктури», затверджених Наказом від 15.01.2021 № 23, необхідно подати дані щодо:

• належності об'єкта критичної інфраструктури до певного сектору(ів) (підсектору(ів)) критичної інфраструктури;

• типу основної послуги (основних послуг), яку(і) надає об'єкт критичної інфраструктури;

• повної назви організації, форми власності, ЄДРПОУ власника (розпорядника) об'єкта критичної інфраструктури, його місцезнаходження;

• керівника власника (розпорядника) об'єкта критичної інфраструктури (прізвище, ім'я, по батькові (у разі наявності), номери контактних телефонів, email);

• найменування об'єкта критичної інфраструктури, фактичної адреси місцезнаходження об'єкта критичної інфраструктури;

• отримання об'єктом критичної інфраструктури основних послуг від інших об'єктів критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування об'єкта критичної інфраструктури;

• надання об'єктом критичної інфраструктури основних послуг іншим об'єктам критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування інших об'єктів критичної інфраструктури;

• рівнів негативного впливу, які особа, суспільство, навколишнє природне середовище, економіка, національна безпека та обороноздатність країни можуть зазнати внаслідок порушення або припинення функціонування об'єкта критичної інфраструктури відповідно до критеріїв, зазначених у додатках 1 і 2 Методики категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109;

• документів, що обґрунтовують розрахунок віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності, виконаний відповідно до Методики.

Під час заповнення форми додатка 1 обирається рівень негативного впливу в рамках сектору або підсектору об’єкта критичної інфраструктури та у графі «Оцінка РКi» виставляється бал, який відповідає рівню негативного впливу, опис якого характеризує наслідки, які можуть настати у разі порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури. Під час заповнення форми додатка 2 обирається рівень негативного впливу за кожним критерієм, наведеним у формі, та у графі «Оцінка РКi2 виставляється бал, який відповідає рівню негативного впливу, опис якого характеризує наслідки, які можуть настати у разі порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури.

Схема послідовності дій із ідентифікації та категоризації об'єктів критичної інфраструктури наведена у додатку 3 до Методичних рекомендацій щодо категоризації об'єктів критичної інфраструктури (пункт 1 розділу IV).

Послідовність дій із ідентифікації та категоризації об'єктів критичної інфраструктури

Після отримання статусу об’єкта критичної інфраструктури суб’єкт господарювання потрібно звернутися до відповідної обласної чи районної військової адміністрації із листом і копіями підтверджувальних документів, щоб цей статус було враховано під час розроблення планів реагування, забезпечення енергопостачання, зв’язку тощо.

Функції робочої групи та її права. Визначення контролюючих органів

Права та обов'язки робочої групи затверджені наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 15.01.2021 № 23.

У секторальному органі у сфері захисту критичної інфраструктури створюється постійно діюча робоча група з ідентифікації та категоризації об'єктів критичної інфраструктури. До складу робочої групи рекомендується включати співробітників секторального органу, які відповідають за функціонування основних підрозділів секторального органу. До робочої групи рекомендується залучати співробітників уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури, які в свою чергу не беруть участі у голосуванні робочої групи, а надають рекомендації виключно з питань забезпечення стійкості та захисту об'єктів критичної інфраструктури.

Завданням робочої групи є:

• ідентифікація об'єктів критичної інфраструктури у відповідному секторі критичної інфраструктури;

• проведення категоризації об'єктів критичної інфраструктури;

• формування секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури;

• підготовка та подання на адресу уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України повідомлень про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та документів, що обґрунтовують розрахунки віднесення об'єктів критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності, відповідно до Порядку ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення таких об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 № 415 (далі — Постанова).

До складу робочої групи секторальний орган залучає представників операторів критичної інфраструктури (табл. 1).

Таблиця 1

Склад робочої групи

Функціонування робочої групи

Робоча група провадить діяльність з ідентифікації об'єктів критичної інфраструктури у відповідному секторі та категоризації об'єктів критичної інфраструктури в терміни, визначені наказом про утворення робочої групи.

Під час такої роботи до засідань робочої групи залучаються представники підприємств галузі як державної, так і приватної форми власності, об'єкти яких потенційно можна ідентифікувати як об'єкти критичної інфраструктури та щодо яких необхідно провести категоризацію.

Результатами роботи робочої групи є:

• ідентифіковані за сектором (підсектором), типами основних послуг та категоріями об'єкти критичної інфраструктури;

• сформований і затверджений секторальний перелік об'єктів критичної інфраструктури;

• підготовка повідомлень про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру та документів, що обґрунтовують розрахунки віднесення об'єктів критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності відповідно до постанови.

У разі потреби робоча група збирається з метою ідентифікації, категоризації нових об'єктів критичної інфраструктури в секторі (підсекторі), зміни категорії критичності об'єктів критичної інфраструктури, з інших питань, що належать до компетенції робочої групи тощо.

З метою якісного проведення ідентифікації та категоризації об'єктів критичної інфраструктури робоча група має право:

• запитувати в операторів критичної інфраструктури інформацію щодо об'єктів критичної інфраструктури, які ідентифіковані за типом основної послуги своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури;

• для отримання доступу до конфіденційної інформації приватних компаній ініціювати перед заступником керівника секторального органу підписання угоди з такими компаніями про нерозголошення інформації, отриманої членами робочої групи під час ідентифікації та категоризації об'єктів критичної інфраструктури.

При визначенні сфери діяльності об'єкта критичної інфраструктури робоча група має враховувати дані щодо оператора об'єкта критичної інфраструктури, а саме дані щодо:

• Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

• ліцензій, сертифікатів та інших дозвільних документів на види діяльності;

• установчих документів, статутів, положень організацій, де прописані основні і допоміжні види діяльності;

• переліку секторів (підсекторів).

Відповідальність за організацію роботи робочої групи та її матеріально-технічне забезпечення несе заступник керівника секторального органу.

Рішення робочої групи щодо віднесення об'єкта(ів) до об'єкта(ів) критичної інфраструктури та певної категорії критичності оформлюється протоколом засідання робочої групи. Протокол підписується членами робочої групи, які брали участь у голосуванні, та затверджується заступником керівника секторального органу.

Відомості про ідентифіковані та категоризовані об'єкти критичної інфраструктури, розподілені за категоріями критичності, вносяться до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури.

Секторальний орган оновлює секторальний перелік об'єктів критичної інфраструктури у разі змін, що відбулися у критичній інфраструктурі його сектору або підсектору.

Порядок визначення категорії критичності об'єкта критичної інфраструктури робочою групою

Категорія критичності об'єкта критичної інфраструктури визначається за такою процедурою:

• робоча група ідентифікує всі об'єкти критичної інфраструктури свого сектору (підсектору) критичної інфраструктури згідно з Порядком віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109;

• робоча група відповідно до Порядку для кожного об'єкта свого сектору (підсектору) критичної інфраструктури визначає, які основні послуги надає цей об'єкт;

• робоча група разом з оператором критичної інфраструктури проводить оцінку критичності об'єкта критичної інфраструктури, використовуючи секторальні та міжсекторальні критерії визначення рівня негативного впливу, наведені у додатках 1 та 2 до Методики, які враховують:

  • рівень негативного впливу на надання основних послуг у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта критичної інфраструктури;

  • соціальну значущість об'єкта критичної інфраструктури;

  • суспільну значущість об'єкта критичної інфраструктури;

  • економічну значущість об'єкта критичної інфраструктури;

  • наявність взаємозв'язків між об'єктами критичної інфраструктури;

  • значущість об'єкта критичної інфраструктури для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни.

Під час заповнення форми додатка 1 до Методики обирається рівень негативного впливу в рамках сектору або підсектору об'єкта критичної інфраструктури та у графі «Оцінка РК_і» виставляється бал, який відповідає рівню негативного впливу, опис якого характеризує наслідки, які можуть настати у разі порушення функціонування об'єкта критичної інфраструктури.

Під час заповнення форми додатка 2 до Методики обирається рівень негативного впливу за кожним критерієм, наведеним у формі, та у графі «Оцінка РК_і» виставляється бал, який відповідає рівню негативного впливу, опис якого характеризує наслідки, які можуть настати у разі порушення функціонування об'єкта критичної інфраструктури.

Підсумовуються всі бали, що були отримані під час оцінки об'єкта критичної інфраструктури, згідно з формами, наведеними в додатках 1 і 2 до Методики.

Розраховується узагальнена нормована оцінка рівня критичності за такою формулою:

де: 

• РК_ОКІ — узагальнена нормована оцінка рівня критичності об'єкта критичної інфраструктури;

• РК_і — сума балів, які отримав об'єкт критичної інфраструктури за всіма критеріями критичності (додатки 1 та 2 до Методики);

• РК_і — максимальна можлива сума балів (розраховується, виходячи з того, що об'єкт отримує максимальні бали за всіма критеріями оцінки рівня негативного впливу).

Рішення щодо категорії критичності об'єкта критичної інфраструктури приймається на основі узагальненої нормованої оцінки рівня критичності об'єкта критичної інфраструктури відповідно до такого правила:

• I категорія критичності, якщо 0,8 < РК_ОКІ ≤ 1;

• II категорія критичності, якщо 0,63 < РК_ОКІ ≤ 0,8;

• III категорія критичності, якщо 0,37 < РК_ОКІ ≤ 0,63;

• IV категорія критичності, якщо 0,2 < РК_ОКІ ≤ 0,37;

• об'єкт не є критичним, якщо РК_ОКІ ≤ 0,2.

Моніторинг рівня безпеки об’єктів критичної інфраструктури

Постановою Кабінету Міністрів Українни «Про затвердження Порядку проведення моніторингу рівня безпеки об’єктів критичної інфраструктури» від 22.07.2022 № 821 визначений механізм проведення моніторингу рівня безпеки об’єктів критичної інфраструктури та його періодичність.

Метою проведення моніторингу є встановлення відповідності стану захищеності об’єкта критичної інфраструктури вимогам законодавства, достовірності наданої інформації визначеним суб’єктам національної системи захисту критичної інфраструктури, надання методичної допомоги операторам об’єктів критичної інфраструктури в удосконаленні системи захисту критичної інфраструктури.

Проведення моніторингу здійснюється шляхом проведення один раз на три роки оцінки стану захищеності об’єктів критичної інфраструктури секторальними та функціональними органами у сфері захисту критичної інфраструктури відповідно до їх повноважень, визначених Законом України «Про критичну інфраструктуру».

За результатами оцінки стану захищеності суб’єктом моніторингу не пізніше 14 робочих днів після її закінчення складається акт оцінки стану захищеності за формою згідно з додатком, в якому зазначаються:

• критерії оцінки стану захищеності та результати оцінки за кожним критерієм;

• дані про стан захищеності об’єкта критичної інфраструктури, який визначається відповідно до критеріїв оцінки стану захищеності та оцінюється як «забезпечує», «обмежено забезпечує», «не забезпечує»;

• дані про порушення (у разі їх наявності) вимог законодавства у сфері критичної інфраструктури, а також інші недоліки, що впливають на захищеність об’єкта критичної інфраструктури;

• результати оцінки стану безпеки об’єкта критичної інфраструктури суб’єктом моніторингу;

• пропозиції щодо удосконалення системи захисту об’єктів критичної інфраструктури, усунення порушень та/або недоліків (у разі їх наявності) із зазначенням строків вжиття відповідних заходів.

Критерії оцінки стану захищеності, їх показники та методику оцінки стану захищеності визначає уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури.

Один примірник акта залишається для постійного зберігання у суб’єкта моніторингу, по одному примірнику акта не пізніше 30 календарних днів від дня закінчення проведення оцінки стану захищеності надсилається оператору критичної інфраструктури, а також уповноваженому органу у сфері захисту критичної інфраструктури для проведення аналізу та оцінки загального стану захищеності об’єкта критичної інфраструктури.

Про результати виконання запропонованих рішень щодо удосконалення системи захисту об’єктів критичної інфраструктури, а також про вжиття заходів до усунення виявлених недоліків або порушень (у разі їх наявності) оператор критичної інфраструктури повідомляє суб’єкту моніторингу та уповноваженому органу у сфері захисту критичної інфраструктури у визначені в акті строки.

© Онлайн-консультант еколога підприємства, ТОВ «ОНЛАЙН МЕДІА», 2025