При проєктуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових та реконструкції підприємств, споруд та інших об'єктів, а також під час удосконалення технологічних процесів і впровадження нових технологій та обладнання, необхідно забезпечити екологічну безпеку людей, раціональне використання природних ресурсів та дотримання екологічних нормативів щодо шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. 

На всіх етапах діяльності передбачаються такі заходи:

• вловлювання, утилізація, знешкодження або повна ліквідація шкідливих речовин;

• відновлення та видалення відходів;

• виконання інших заходів, спрямованих на охорону навколишнього середовища та забезпечення здоров’я людей.

Екологічні вимоги до проєктування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд і об’єктів включають до себе розробку проєктної документації, оцінки впливу на довкілля та навколишнє середовище.

Проєктна документація

Проєкти господарської та іншої діяльності повинні включати матеріали оцінки її впливу на навколишнє середовище та здоров'я людей.

Оцінка проводиться з урахуванням:

• вимог законодавства про охорону навколишнього середовища;

• екологічної ємкості даної території; 

• стану навколишнього середовища в місці, де планується розміщення об'єктів;

• екологічних прогнозів;

• перспектив соціально-економічного розвитку регіону;

• потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів на навколишнє середовище.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)

У складі проєктів господарської та іншої діяльності обов’язково розробляються матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище.

Вимоги до містобудівної документації, що стосуються оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС), закріплені в Законі України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII (далі — Закон № 2780-XII). Стаття 16 Закону № 2780-XII встановлює вимоги до розробки містобудівної документації з урахуванням: 

• соціальних;

• природно-кліматичних;

• гідрогеологічних;

• екологічних;

• інших умов, що визначають будівельні норми (ДБН).

Згідно з ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво» (далі — ДБН А.2.2-3:2014), визначено вимоги до проєктної документації, яка стосується нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будівель, споруд і лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

В процесі підготовки техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО) та техніко-економічних розрахунків (ТЕР) згідно з вимогами ДБН А.2.2-3:2014 повинна бути проведена оцінка впливу планованої діяльності на навколишнє середовище (ОВНС), яка:

• обґрунтовується результатами ОВНС;

• включає матеріали ОВНС як окремий розділ проєктної документації.

ДБН А.2.2-1:2021 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)» (далі — ДБН А.2.2-1:2021) встановлює вимоги щодо складу і змісту розділу ОВНС для проєктів нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд різного призначення, а також їх комплексів.

Структура розділу ОВНС:

1. Підстави для проведення ОВНС. 

Опис нормативної бази, що передбачає необхідність виконання ОВНС для певних видів діяльності.

2. Інформація про проведену оцінку впливу на довкілля. 

Відповідно до законодавчих вимог надається інформація про проведену оцінку впливу для діяльності, що підлягає оцінці впливу на довкілля.

3. Фізико-географічні особливості району та майданчика будівництва. 

Опис території будівництва, з урахуванням географічних, кліматичних та екологічних факторів.

4. Загальна характеристика об'єкта проєктування. 

Опис характеристик об’єкта, його функціонального призначення, обсягів робіт, необхідних ресурсів та очікуваних результатів.

5. Оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє природне середовище. 

Аналіз негативних впливів на природні ресурси, екосистеми, а також заходи для їх мінімізації.

6. Оцінка впливів на соціальне середовище. 

Визначення впливів на здоров’я населення, умови життя та інфраструктуру.

7. Оцінка впливів на техногенне середовище. 

Оцінка впливу на об’єкти інженерної інфраструктури, транспортні мережі.

8. Комплексні заходи щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища. 

Рекомендації щодо природоохоронних заходів для збереження екологічної рівноваги під час реалізації проєкту.

9. Оцінка впливів на середовище під час будівництва. 

Оцінка впливу під час проведення будівельних робіт, пропозиції щодо зменшення шкідливих впливів.

10. Висновок про екологічні наслідки. 

Підсумковий висновок, що включає оцінку екологічних ризиків і заходи з їх мінімізації.

Для об’єктів зі специфічними умовами будівництва, а також для діяльності, пов’язаної з ліквідацією наслідків аварій або катастроф, необхідно враховувати окремі відомчі нормативні документи, що регулюють специфічні умови проєктування.

Оцінка впливу на довкілля (ОВД)

Правові та організаційні засади здійснення оцінки впливу на довкілля визначаються ЗУ «Про ОВД».

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про ОВД», оцінка впливу на довкілля є процедурою, яка включає:

• підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля (включаючи інформацію про потенційні впливи на довкілля та заходи для їх мінімізації);

• проведення громадського обговорення, в рамках якого місцеві громади та інші зацікавлені сторони можуть висловити свої зауваження та пропозиції щодо планованої діяльності;

• аналіз уповноваженим органом інформації, наданої у звіті, додаткової інформації від суб’єкта господарювання, а також матеріалів, отриманих під час громадського обговорення та оцінки транскордонного впливу, якщо це необхідно;

• надання мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля уповноваженим органом, який враховує результати аналізу наданої інформації та громадських обговорень;

• врахування висновку з оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності.

Процес оцінки впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, враховуючи екологічні ризики, стан довкілля в місці планованої діяльності, а також соціально-економічний розвиток регіону. Важливою частиною процесу є оцінка потенційного сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, зокрема наявних об’єктів, що можуть вплинути на навколишнє середовище.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про ОВД», оцінка впливу на довкілля є обов'язковою для усіх видів планованої діяльності, визначених частинами 2 та 3 цієї статті, що можуть мати значний вплив на довкілля. Така оцінка повинна бути проведена до прийняття рішення про провадження відповідної діяльності.

 Звіт з оцінки впливу на довкілля включає:

• опис планованої діяльності, зокрема:

  • опис місця провадження планованої діяльності;

  • цілі планованої діяльності;

  • опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

  • опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати;

  • оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

• опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків;

• опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань;

• опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров’я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв’язки між цими факторами;

• опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності — транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого:

  • виконанням підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої діяльності;

  • використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття;

  • викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері поводження з відходами;

  • ризиками для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій;

  • кумулятивним впливом інших наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов’язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів;

  • впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату;

  • технологією і речовинами, що використовуються;

• опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля, зазначених у пункті 5 цієї частини, та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля;

• опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів;

• опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом’якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації;

• визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля;

• усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, — до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону;

• стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів післяпроектного моніторингу;

• резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у пунктах 1-11 цієї частини, розраховане на широку аудиторію;

• список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

© Онлайн-консультант еколога підприємства, ТОВ «ОНЛАЙН МЕДІА», 2025

Міністерство енергетики та захисту довкілля України затвердило нормативно-методичний документ «Методичні рекомендації з розробки звіту з оцінки впливу на довкілля в галузі лісового господарства» з метою задати стандарт якості у процедурі оцінки впливу на довкілля (ОВД).

Конкретні завдання Методичних рекомендацій:

• сприяти імплементації Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; показати підприємствам лісового господарства шлях збору, аналізу та узагальнення інформації, потрібної для якісної оцінки впливу суцільних і поступових рубок на довкілля;
• дати громадськості інструмент для перевірки якості ОВД;
• звернути увагу галузі на чинники, що найбільше зазнають впливу: це біологічне різноманіття, ґрунти, поверхневі води, рекреаційно-оздоровчий і туристичний потенціал у регіоні – і запропонувати підхід до оцінки впливів на такі чинники;
• рекомендувати кращі заходи і сталі практики для зменшення впливу на довкілля від лісогосподарської діяльності.

Дотримуючись цих рекомендацій, підприємства лісового господарства можуть підняти якість процедури оцінки впливу на довкілля, яку вони проходять, на принципово новий рівень, що відповідає міжнародним стандартам.

У звітах з ОВД стане доступною для суспільства важлива і корисна екологічна інформація:

• актуальні показники лісового фонду і точні вказівки місць суцільних рубок по регіонах,
• стан ґрунтів на землях лісогосподарського призначення,
• вплив лісогосподарської діяльності на довкілля,
• фауна і флора лісів,
• ступінь залісненості у басейнах малих річок та ін.

Слід зазначити, що лісогосподарська галузь розпоряджається майже 16% земель України, вкритих лісами. Кожен лісгосп розпоряджається тисячами гектарів земель і лісів. Рішення, прийняті у галузі, позначаються на екологічній стабільності у регіонах. Лісогосподарські заходи, в тому числі суцільні і поступові рубки, значно впливають на стійкість лісів, змінюють їхній рослинний і тваринний світ, можуть як покращувати, так і погіршувати стан лісових ґрунтів. Наслідками неправильно спланованих рубок можуть стати несприятливі зміни водності і погіршення якості води у річках.

Віднині фактичну діяльність та викликані нею зміни у довкіллі можна буде перевіряти на відповідність заявленим у звіті з оцінки впливу на довкілля параметрам. Завдяки методичним рекомендаціям в Держекоінспекції з’являться об’єктивні критерії і засоби для контролю за діяльністю лісогосподарських підприємств, а в громадськості - для громадського контролю та моніторингу довкілля.

Рекомендації в цілому можуть також застосовуватися для ОВД щодо планованої діяльності «Лісорозведення», а їхні окремі положення, що стосуються оцінки впливу на ґрунти, поверхневі води і біорізноманіття, – і в інших галузях.

Підхід, викладений у рекомендаціях, стимулює до прийняття рішень, обґрунтованих достовірними даними, і до сталих практик лісокористування.

Джерело: kmu.gov.ua.

Для недопущення поширення на території України коронавірусу COVID-19, з метою дотримання заборон щодо проведення масових заходів кількістю понад 10 осіб, а також у зв’язку із обмеженням транспортних сполучень (в тому числі внутрішньообласного), вбачається за необхідне утриматись від проведення громадських слухань,  запланованих на період дії карантину. 

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, — уповноважений центральний орган зобов’язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля. 

Відповідно до частини п’ятої статті 7 Закону громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді). 

Тобто із зазначеної норми вбачається, що громадське слухання є обов’язковою,  проте не виключною формою громадського обговорення.  

З урахуванням практики застосування положень Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не вбачається за можливе спрогнозувати точну кількість учасників майбутніх слухань, але середньостатистичним показником є  10-50 учасників/на 1 слухання. 

Для забезпечення безперервності виконання обов’язків та завдань, покладених на органи державної влади, надаємо рекомендації щодо здійснення оцінки впливу на довкілля на період дії карантину.

 Рекомендації

Уповноваженим територіальним органам, що здійснюють оцінку впливу на довкілля:

• посилити заходи із забезпечення своєчасного, адекватного та ефективного інформування громадськості засобами електронного зв’язку;
• провести розширену інформаційну компанію для представників громадськості про можливість надання письмових зауважень, коментарів та пропозицій по планованій діяльності  громадське обговорення якої триватиме в період дії карантину;
• провести інформаційно-роз’яснювальну роботу із суб’єктами господарювання на предмет перенесення майбутніх дат громадських слухань;
• поінформувати органи місцевого самоврядування про необхідність вжиття заходів ефективного інформування громадськості засобами електронного зв’язку;
• повторно оприлюднити на офіційних веб-сайтах департаментів/управлінь покрокові інструкції  (із зазначенням телефонів, контактних осіб та адрес в тому числі електронних, на які приймаються зауваження та пропозиції), для надання зауважень та пропозицій по розпочатих процедурах ОВД на період дії карантину.

Представникам громадськості:

• обмеження проведення громадських слухань не є обмеженням вашого права брати участь у процесі прийняття еколого-важливих рішень;
• ви маєте можливість надавати свої зауваження, коментарі та будь які інші пропозиції, які, на вашу думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування;
• уся інформація, щодо процедур оцінки впливу на довкілля міститься у Єдиному реєстрі: 
• свої зауваження та пропозиції можете надсилати на електронні адреси:
  • УТО (департаменти/управління ОДА) по кожній області контакти за лінком;
  • УЦО (міністерство): ovd@menr.gov.ua; gladun@menr.gov.ua; tischenkova@menr.gov.ua (телефони: 206-31-40, 206-31-10, 206-31-50);
• ви можете використовувати форму зворотного зв’язку на сайті Єдиного реєстру у випадку виникнення питань (натиснувши на позначку конверту);
• зберігайте спокій та направляйте свої зауваження та пропозиції онлайн.

Суб’єктам господарської діяльності:

• нові громадські слухання плануйте на період після завершення дії карантину (відслідковуйте новини щодо його тривалості);
• громадські слухання на період дії карантину міністерством не проводяться;
• інформуємо, що внесено зміни до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», якими до форс-мажорних обставин віднесено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України;
• зберігайте спокій та готуйте якісні Звіти з ОВД.

Джерело: menr.gov.ua.