Під час будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатацію підприємств мають забезпечуватися екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Нормативна база й основні положення

Екологічні вимоги до розміщення, проєктування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктів регламентуються ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Окрім перелічених випадків, вона також стосується для удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування. Обов’язково повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.

Обов’язковим розділом проєктної документації є матеріали оцінки впливу діяльності, що планується, на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Під час проведення екологічної оцінки беруться до уваги:

• екологічна ємкість території;
• стан навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об'єктів;
• екологічні прогнози;
• перспективи соціально-економічного розвитку регіону;
• потужність та види сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи та організації, які розміщують, проєктують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.

Технології, що можуть бути використані при проєктуванні, будівництві, реконструкції і введенні в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів, мають відповідати нормативам екологічної безпеки.

У складі проєктів господарської та іншої діяльності обов’язково розробляються матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище, що складаються відповідно до ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд».

Норми є обов’язковими для органів державного управління, контролю і експертизи, місцевого й регіонального самоврядування, підприємств, організацій і установ незалежно від форм власності і відомчої належності та фізичних осіб, які здійснюють свою діяльність у межах України.

Мета ОВНС — визначення доцільності та прийнятності планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища.

Основні завдання оцінки впливів на навколишнє середовище:

• загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика (траси) будівництва або їх варіантів, де планується здійснити плановану діяльність;
• розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації, конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і територіальних) планованої діяльності та обґрунтування переваг обраної альтернативи і варіанта розміщення;
• визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів (далі — впливів) і зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами розміщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох);
• визначення масштабів і рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище;
• прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;
• визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств та інших законодавчих і нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;
• визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів;
• складання Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності.

Матеріали ОВНС розробляються на підставі інженерно-екологічних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних вишукувань і досліджень на базі сучасних методик і технічних засобів.

Вихідними даними для виконання ОВНС є усі наявні дані, що характеризують стан навколишнього середовища на досліджуваній території, дані моніторингу, результати інженерно-технічних та інших вишукувань минулих років, картографічні матеріали та інша інформація.

Звітні матеріали з ОВНС повинні за своїм складом і змістом характеризувати:

• дотримання вимог нормативно-правових документів органів державної влади (Укази Президента, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України та місцевих органів виконавчої влади);
• дотримання положень чинних природоохоронного, санітарного і містобудівного законодавств;
• відповідність вимогам чинних нормативних документів (ДБН, ВБН, РБН, національних стандартів) у частині регламентації ними питань, пов’язаних з природоохоронними проблемами, використанням природних ресурсів, а також проблемами забезпечення безпечних умов життєдіяльності людини та експлуатаційної надійності техногенних об’єктів;
• не перевищення впливів на навколишнє середовище щодо показників, нормованих і лімітованих на момент проєктування об’єкта (ГДК, ліміти тощо);
• виникнення у навколишньому середовищі небезпечних ендогенних і екзогенних геологічних процесів та інших явищ (забруднення, заростання водоймищ тощо);
• дотримання екологічних, санітарно-епідеміологічних, інженерно-технічних і місцевих функціонально-планувальних обмежень;
• ефективність запропонованих ресурсозберігаючих, захисних, відновлювальних, компенсаційних і охоронних заходів.

Регламентація використання водних ресурсів

Вимоги щодо водних ресурсів, що є складовою навколишнього середовища, прописані у Водному кодексі України (ВКУ).

Під раціональністю використання вод розуміють:

• розумність,
• забезпечення по можливості економічно обґрунтованого зниження ймовірності виникнення негативних змін чи погіршення якості водних ресурсів,
• забезпечення екологічної безпеки. 

Ст. 96 ВКУ «забороняється проєктування і будівництво прямоточних систем водопостачання промислових підприємств, за винятком підприємств, які за технологією виробництва не можуть бути переведені на оборотне водопостачання».

Прямоточна система водопостачання, на відміну від оборотної, не передбачає повторне використання води в технологічному процесі. Це призводить до значного збільшення витрат води для потреб промисловості, що не є допустимим в умовах нестачі чистої питної води в країні.

Для підприємств, які за технологією виробництва не можуть бути переведені на оборотне водопостачання, не робиться виняток і не дозволяється використання прямоточних систем, якщо «неможливість» аргументується такими факторами, як брак коштів, часу тощо. Потрібні більш ґрунтовні пояснення і мотивація.

Ст. 96 ВКУ містить заборону «здійснення проєктів господарської та іншої діяльності без оцінки їх впливу на стан вод», що цілком відповідає вимогам ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Проєкти господарської та іншої діяльності, що здатні впливати на стан вод, повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей (ОВНС). 

У ст. 97 ВКУ прописані умови розміщення, проєктування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан рибогосподарських водних об'єктів. Вони передбачають здійснення заходів, що забезпечують охорону риб, інших водних тварин і рослин та їх відтворення. 

До заходів для забезпечення охорони і відтворення рибних запасів, водних тварин і рослин належать:

• обладнання рибозахисними пристроями водозабірних та інших споруд відповідно до затверджених проєктів;
• будівництво риборозплідників, штучних нерестовищ, рибопропускних споруд, підготовка ложа водоймища тощо.

Статтею 98 ВКУ передбачена низка заборон щодо введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, які впливають на стан вод.

Забороняється введення в дію:

• нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями та очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідною вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об'ємів забору і скидання води;
• зрошувальних і обводнювальних систем, водосховищ і каналів — до проведення передбачених проєктами заходів, що запобігають затопленню, підтопленню, заболоченню, засоленню земель і ерозії ґрунтів, а також забрудненню поверхневих і підземних вод скиданням зі зрошувальних систем;
• осушувальних систем — до повної готовності водоприймачів та інших споруд відповідно до затверджених проєктів;
• водозабірних споруд — без рибозахисних пристроїв та облаштованих відповідно до затверджених проєктів зон санітарної охорони водозаборів;
• гідротехнічних споруд — до повної готовності пристроїв для пропускання паводкових вод і риби відповідно до затверджених проєктів;
• експлуатаційних свердловин на воду — без оснащення їх водорегулюючими та контрольно-вимірювальними пристроями.

Регламентація будівництва у прибережній зоні 

Убезпечення земель від шкідливої дії вод також здійснюється у відповідності до Земельного кодексу (ЗК), зокрема, його глави 12.

Так, у ст. 61 ЗК йдеться про обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм і на островах. Нею встановлюється, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах забороняється:

• розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво:
• будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних і лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів і стоянок автомобілів;
• влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо:
• миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

 Ст. 62 ЗК стосується ділянок на морському узбережжі та островах у внутрішніх морських водах.

У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

• влаштування полігонів побутових і промислових відходів, накопичувачів стічних вод;
• влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу;
• влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відході.