Згідно з Наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.13 № 348 робоча технологічна карта (далі - РТК) - технологічна документація, що розробляється в порту на підставі карт типових технологічних процесів для кожного вантажу (групи однорідних у технологічному відношенні вантажів) і в сукупності охоплює всю номенклатуру вантажів, які перевантажуються в порту за затвердженими технологічними схемами

Портові оператори (оператори терміналів) розробляють РТК для кожного вантажу (групи однорідних у технологічному відношенні вантажів), що в сукупності повинно охоплювати всю номенклатуру вантажів, які перевантажуються портовим оператором (оператором термінала).

РТК розробляються технологічним відділом порту в плановому порядку, узгоджуються з відділами техніки безпеки, механізації та іншими і затверджуються начальником порту або його заступником з експлуатації. Вводяться в дію РТК наказом по порту, яким одночасно передбачається виконання заходів, що забезпечують підготовку і впровадження технології. Робочі технологічні карти об'єднуються у збірники, часто разом з інструкціями по способам і прийомам виконання перевантажувальних робіт.

РТК містять такі відомості:

• назва порту;
• найменування вантажу із зазначенням виду тари і упаковки:
• клас вантажу за єдиними комплексними нормами вироблення (ЕКНВ):
• характеристику вантажу;
• найменування і кількість всіх вантажозахоплювальних пристроїв, пристосувань і такелажу на одну технологічну лінію;
• варіанти перевантаження вантажу;
• короткий опис організації робіт в трюмі, на причалі, в вагоні, на складі, вантажозахоплювальних пристроїв, окремих місць вантажу, способи формування підйомів, а також схеми, малюнки, фотографії, що ілюструють технологічний процес перевантаження даного вантажу;
• основні техніко-експлуатаційні показники вантажних робіт для однієї технологічної лінії (кількість портових робітників в лінії, їх розстановка по робочих місцях, найменування, кількість і розстановка перевантажувальних машин, продуктивність технологічної пінії, вироблення одного робітника за зміну, ступінь механізації праці);
• додаткові вказівки з техніки безпеки, що випливають із специфіки перевантажуемого вантажу, а при переробці небезпечних вантажів - вказівки щодо протипожежних та інших заходів.

РТК підписують головний технолог і помічник начальника порту з техніки безпеки і затверджує начальник порту або його заступник. РТК систематично коригуються з урахуванням появи нових вантажозахоплювальних пристроїв, типів машин, зміни характеристик транспортних засобів, умов роботи тощо.

Робочі технологічні карти є постійною документацією. Вони являють собою основний технологічний документ, що регламентує процес перевантаження в даному порту одного або групи однорідних в технологічному відношенні вантажів.

РТК бувають типові, досвідчені і місцеві.

• Типові РТК розробляють на основі галузевих карт типових технологічних процесів і, таким чином, передбачають прогресивну відпрацьовану на практиці технологію перевантажувальних робіт.
• Досвідчені РТК регламентують досвідчений для даного порту технологічний процес з використанням нових технічних засобів, способів і прийомів робіт. їх складають на базі галузевих карт досвідчених технологічних процесів або на основі науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, винаходів і раціоналізаторських пропозицій, експериментів і випробувань, які проводять в порту і за розрахунками повинні дати техніко-експлуатаційні показники вищі, ніж у типової технології.
• Місцеві РТК регламентують технологію перевантаження вантажів, для яких немає галузевих карт типових і досвідчених технологічних процесів. Крім того, їх розробляють у тих випадках, коли місцеві умови та особливості роботи порту не дають можливості застосувати типовий або досвідчений технологічний процес.

Робоча технологія відрізняється від галузевих технологічних карт і правил конкретною прив'язкою до умов даного порту, характеристикиі і можливостей його перевантажувальних комплексів та застосованої техніки.

Робочу технологічну документацію порту реєструють в технологічному відділі і розсилають або передають у відповідні підрозділи порту (вантажним районам, в головну диспетчерську, у відділи механізації і техніки безпеки, ПЕК, навчально-курсовий комбінат тощо) за спеціальною відомістю.

При цьому на одязі, який видають бригаді, вказується конкретно індекс або номер технологічної карти і технологічної схеми, за якими повинна проводитися робота. Начальники ділянок отримують технологічну документацію та інструктаж про її застосування від старшого технолога району або (якщо його немає) від заступника начальника району з експлуатації.

Враховуючи викладене, слід зазначити, що РТК, як і інша технологічна документація, має чітку прив’язку до юридичної особи, на території якої проводяться вищевказані роботи. Тобто новий власник порту або його частини повинен розробити та погодити технологічну документацію для організації та проведення відповідних робіт на власній території.