Кабмін схвалив законопроєкт, який вносить зміни до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Це дозволить зробити процедуру ОВД зручнішою, але при цьому не втратити жодного її елемента. Адже це сьогодні один із ключових інструментів забезпечення екологічно збалансованого, сталого розвитку країни.

За словами Руслана Стрільця, проведення оцінки впливу на довкілля є міжнародним зобов’язанням нашої країни, виконання якого вкрай важливе під час євроінтеграційного процесу, який зараз проходить Україна.

Законопроєкт передбачає:

• зменшення часових витрат для суб'єктів господарювання, через скорочення строку або автоматизацію етапів процедури ОВД. Загалом бізнес витрачав від 216 днів. Тепер всі етапи — до 67 днів;
• усунення дискреційних повноважень чиновників при ухваленні рішень;
• переведення процедури повністю у цифровий формат.

Крім того, буде оновлений функціонал електронного реєстру ОВД, що дозволить забезпечити:

• зручну та ефективну участь громадськості у процедурі;
• адресне інформування про початок процедури;
• можливість онлайн підписатися на обрані справи та відстежувати перебіг їх розгляду.

На цьому наголосив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко під час 8-го засідання Кластера 3 Комітету асоціації між Україною та ЄС

Заступник Міністра спільно із керівницею відділу Європейської служби зовнішніх справ Петрою Гомбаловою Кісенгеровою провели засідання другого дня Кластера, який був присвячений саме довкіллєвим питанням. У режимі відеоконференції Київ – Брюссель обговорили стан імплементації Україною європейського законодавства, рух Європейським зеленим курсом, кліматичну політику та виконання зобов’язань за Паризькою угодою, а також зелену відбудову нашої країни.

Євгеній Федоренко розповів, що попри війну Україна продовжує виконувати міжнародні зобов’язання та прагне до якнайшвидшої інтеграції до ЄС. Зокрема, минулого року вдалося прийняти реформаторські рішення в низці секторів – це й управління відходами, лісова галузь, водна політика, зміцнення хімічної безпеки, моніторинг довкілля тощо.

За його словами, Уряд України вже будує міцний фундамент для відновлення країни на засадах Європейського зеленого курсу. Відбудова України стане наймасштабнішим проєктом з часів Другої світової війни. Очікуються приватні інвестиції в різні сфери економіки, у тому числі у відновлювальну енергетику, видобуток та переробку корисних копалин, логістику та будівництво.

Серед ключових тез, висловлених європейськими колегами:

1. За останній час відбулися деякі зміни у законодавстві ЄС щодо зеленого курсу. ЄС готове допомогти Україні в їх імплементації. Нововведення стосуються, наприклад, правил вивезення відходів, боротьби з нелегальним їх захороненням, просування циркулярної економіки, розробки сталих продуктів, екологічного пластику, впровадження заходів протидії вирубкам лісів та захисту ґрунту, біорізноманіття тощо.

2. ЄС сподівається, що питання клімату і довкілля й надалі будуть серед пріоритетних для України. 

3. Зелене відновлення – це можливість України модернізуватися швидко та на краще, аналогічно з Планом Маршалла, який діяв у Європі після Другої світової війни.

4. Євросоюз також переймається питаннями шкоди, яка завдається українському довкіллю внаслідок війни, та готовий надавати необхідну допомогу для зменшення цього негативного впливу.

Збройна агресія російської армії з початку повномасштабного вторгнення завдала колосальних збитків навколишньому природному середовищу України. За оцінками фахівців Держекоінспекції загальна сума шкоди становить понад 1,54 трлн гривень.

Варто наголосити, що найбільшої шкоди завдано атмосферному повітрю, земельним та водним ресурсам, а також лісам.

Наразі територіальні та міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції України продовжують фіксувати злочини проти природи, та відповідно до спеціально розроблених методик, документувати випадки порушень природоохоронного законодавства на території нашої держави з метою подальших репарацій.