Для входу в систему введіть логін і пароль доступу у відповідні поля.
Якщо виникли будь-які труднощі – зателефонуйте за номером
Підприємство вже зверталося за консультацією з питання, чи правомірно самостійно вивозити власні змішані побутові відходи на полігон (за наявності договору та спеціалізованого транспорту — сміттєвоза). За роз’ясненням експерта, самостійне транспортування підприємством власних побутових відходів не суперечить вимогам законодавства, проте критичне значення має належний облік відходів (фіксація обсягів, джерел утворення, маршрутів перевезення та підтвердження факту передачі відходів на об’єкт видалення). Суб’єкт господарювання, в управлінні якого перебуває полігон, фіксує факт передачі побутових відходів шляхом складання «Акта надання послуг», у якому зазначаються «Захоронення ПВ», кількість тонн, ціна та загальна вартість послуги (код операції видалення не зазначається). Акт підписується представниками сторін.Водночас з’ясувалося, що суб’єкт господарювання, в управлінні якого перебуває полігон, наразі не має дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, уже тривалий час намагається його отримати, однак процедура досі не завершена. Зазначений полігон є єдиним для територіальної громади, альтернатива відсутня. Чи достатньо «Акта надання послуг» в існуючому вигляді для належного обліку переданих власних побутових відходів на полігон для захоронення? Чи є відсутність дозволу на оброблення відходів у суб’єкта господарювання, який здійснює управління полігоном, перешкодою для передачі відходів на захоронення та чи робить це наше підприємство порушником?
Відповідно до Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX (далі – ЗУ № 2320-IX), побутові відходи виокремлені в окремий розділ правового регулювання (Розділ V), що встановлює спеціальний механізм їх управління, відмінний від загальних підходів, передбачених для інших видів…
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оновило уніфіковану форму акта перевірки Державної екологічної інспекції України (ДЕІ). Документ не змінювався з 2019 року, тож його привели у відповідність до чинного законодавства. Це має зробити перевірки більш прозорими та неупередженими.
Відповідний наказ Мінекономіки від 26 лютого 2026 року № 3335 вже зареєстрований у Міністерстві юстиції (17 квітня 2026 року № 532/45926) і переданий на офіційне опублікування.
Оновлення охоплює ключові природоохоронні напрями: повітря, воду, землю, надра, ліси, управління відходами, природно-заповідний фонд, рослинний світ і біоресурси.
Цитата
«Ми переглянули підходи до перевірок, щоб вони були однаково зрозумілими як для Держекоінспекції, так і для бізнесу. Це дозволить підвищити прозорість і ефективність державного нагляду (контролю) у сфері охорони довкілля», — зазначив заступник міністра Ігор Зубович.
Нова форма акта — це не лише інструмент контролю. Вона допомагає бізнесу самостійно оцінити свою екологічну відповідність, підготуватися до перевірок і вчасно усунути потенційні порушення. У результаті — менше ризиків для довкілля, краща ділова репутація і вища конкурентоспроможність.
Документ також узгоджений із підходами Директиви 2004/35/ЄС щодо екологічної відповідальності — з акцентом на запобігання шкоді довкіллю та її усунення.
Міністерство й надалі працює над інструментами, які роблять екологічний контроль більш ефективним і зрозумілим для всіх учасників.
Уніфікований акт перевірки є нормативно-правовим інструментом, який необхідний для здійснення Державною екологічною інспекцією України, її територіальними та міжрегіональними територіальними органами своїх функцій із проведення заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у прозорий та неупереджений спосіб.
Кабінет Міністрів України запровадив дієвий і прозорий механізм і чіткий перелік втрат водокористувачів, які підлягають відшкодуванню. Відтепер представники бізнесу та інших водокористувачів матимуть реальну змогу відшкодовувати свої збитки. Відповідна постанова «Про внесення змін до Порядку відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування» ухвалена 29 квітня.
Документ розроблено на виконання урядового плану дій щодо комплексного вирішення проблем басейну річки Рось на 2024-2030 роки. Його мета – забезпечити баланс між екологічними вимогами та захистом економічних інтересів суб’єктів господарювання.
Ключова зміна – фактична можливість відшкодування збитків. Відтепер у разі, якщо дії одного водокористувача призводять до обмеження водокористування іншого, постраждала сторона може звернутися до Державної екологічної інспекції України або правоохоронних органів для фіксації порушення. Після цього збитки розраховуються за затвердженою методикою. Постраждалий звертається до суду для їх відшкодування. Компенсацію здійснює саме той суб’єкт (юридична чи фізична особа), дії якого спричинили шкоду.
Тож, механізм переходить від декларативного до реально дієвого: збитки відшкодовуються не з державного бюджету, а безпосередньо порушником.
Водночас оновлення ліквідує застарілі положення попередньої редакції. Раніше процедура ґрунтувалася на висновках екологічної експертизи за законом, який втратив чинність ще у 2017 році, що фактично унеможливлювало її застосування на практиці. Тепер порядок узгоджено з чинним законодавством, зокрема із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Також документ визначає підхід до розрахунку збитків: їхній розмір обчислюватиметься за методикою, яку затверджуватиме Мінекономіки, що забезпечить єдині та прозорі правила для всіх учасників.
Цитата
«Ми робимо правила у сфері використання води більш зрозумілими та справедливими. Оновлений підхід до відшкодування збитків допоможе захистити бізнес від недобросовісних дій, водночас підвищить відповідальність усіх учасників за ощадливе використання водних ресурсів», – зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
Прийняття постанови усуває прогалини попереднього регулювання та забезпечує реальну можливість для водокористувачів захистити свої права. Реалізація рішення сприятиме підвищенню прозорості у водному секторі, зміцненню довіри між державою та бізнесом і стабільному забезпеченню економіки водними ресурсами.
Шляхом об'єднання територіальних органів Державної екологічної інспекції Кабінет Міністрів України зменшує кількість її територіальних органів та граничну чисельність працівників. Відповідну постанову Уряд схвалив на засіданні 29 квітня 2026 року.
Замість 7 територіальних округів та 11 обласних органів утворено 10 міжрегіональних територіальних органів. Сформовані нові округи: Західний, Північний, Північно-Західний, Подільський та Східний — шляхом об’єднання обласних органів та інтеграції частини з них до вже діючих округів.
Рішення прийнято на виконання Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища до 2029 року та Операційного плану її реалізації на 2025–2027 роки. Об'єднання також відбувається на виконання Указу Президента України «Про заходи для скорочення бюрократичних процедур та проведення негайного аудиту державних видатків» від 23.07.2025 № 544.
Така оптимізація має на меті підвищення ефективності діяльності Держекоінспекції, раціональне використання бюджетних коштів та посилення спроможності інспекції працювати в умовах воєнного стану.
Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову «Деякі питання щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами» від 22.04.2026 № 512, спрямовану на дерегуляцію та зменшення адміністративного навантаження на бізнес.
Документ передбачає скасування застарілої системи звітності у сфері збирання та утилізації відпрацьованих мастил (олив), яка створювала надмірне регуляторне навантаження на суб’єктів господарювання та дублювала інші процедури контролю.
Дерегуляція здійснюється скасуванням постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)» від 17.12.2012 № 1221, оскільки вона визнається такою, що втратила чинність.
Постановою внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами (постанова Кабінету Міністрів України від 05.12.2023 № 1278). Ці зміни спрямовані на приведення відповідних адміністративних процедур у відповідність до законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Про адміністративну процедуру».
Очікується, що реалізація постанови забезпечить чіткий і прозорий механізм отримання ліцензій для суб’єктів господарювання у сфері управління небезпечними відходами, спростить взаємодію бізнесу з державою та сприятиме наближенню національного законодавства до європейських стандартів.