Для входу в систему введіть логін і пароль доступу у відповідні поля.
Якщо виникли будь-які труднощі – зателефонуйте за номером
Підприємство (автозаправна станція) має чинний висновок з ОВД та планує взяти в оренду елеватор. Місце розташування підприємства та елеватора не змінюється. Чи необхідно у такому випадку здійснювати оцінку впливу на довкілля (ОВД)?
Потрібна нова процедура ОВД, тому що:
Процедура ОВД здійснюється з метою запобігання шкоди довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати…
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу
Наше підприємство («Замовник») передає непрацююче електронне обладнання, виведене з експлуатації, підприємству «Виконавець», яке має дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів. «Виконавець» зобов’язується приймати та переробляти це обладнання, а також здійснювати оплату «Замовнику» за фактично вилучені дорогоцінні, кольорові та чорні метали відповідно до умов Договору. Чи є це обладнання відходами «Замовника» чи воно залишається основними засобами «Замовника»? Чи зобов’язаний «Замовник» вести звітність відповідно до наказу від 26.11.2024 № 1534, зокрема оформлювати картку перевезення відходів та інші документи?
Статус обладнання — «відходи» чи «основні засоби»
Відповідно до чинного законодавства, категорія «відходи» визначається у Законі України «Про управління відходами» як будь‑які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися.
Якщо обладнання виведене з…
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу
Чи можна використовувати воду з артезіанської свердловини (яка за паспортом призначена для господарсько-побутових потреб) для наповнення пожежного резервуара?
Коротка відповідь на ваше питання — так, можна, але є кілька важливих умов, про які часто забувають (і саме на них дивляться ДСНС, Держгеонадра та екоінспекція). Розберемо ваше питання більш детально з визначеннями та посиланнями на практику:
1. Визначення «господарсько-побутова» вода за паспортом артезіанської свердловини означає, що вода придатна за якістю для господарсько-побутових потреб (за ДСанПіН), проте не означає, що її можна використовувати тільки для санвузлів чи пиття. Тобто пожежогасіння не суперечить цьому призначенню.
2. Проте головне питання: «Чи дозволено наповнювати пожежний резервуар зі свердловини?»
Таке використання води дозволено, проте потрібно виконати наступні вимоги/умови:
2.1. Згідно з наявними у вас документами це повинно бути передбачено документально, тобто у вас має бути виконана хоча б одна з умов:
у дозволі на спеціальне водокористування зазначено: «господарсько-побутові та протипожежні потреби»;
або в проєкті водопостачання / ППР / розділі ПБ прямо вказано, що пожежний резервуар наповнюється водою з артезіанської свердловини.
Якщо в дозволі написано просто «господарсько-побутові» — це допустимо, але краще мати пояснення в проєкті, що унеможливить двояке трактування цього формулювання.
2.2. При використанні води в пожежних резервуарах ви не можете перевищувати дозволений дебіт. І це вкрай важливо, адже пожежа — це разовий аварійний режим, але наповнення резервуара — це звичайний водозабір і він входить у загальний обсяг забору води. Тобто обсяг наповнення пожежного резервуара має враховуватись у річному ліміті та не повинен перевищувати рекомендований дебіт свердловини.
2.3. Важливий нюанс, який часто плутають, такий що пожежогасіння — аварійний режим (дозволений), а наповнення пожежного резервуара — плановий режим. Тому наповнення роблять поступово, а не миттєво «висмикуючи» максимум дебіту зі свердловини, що заборонено.
3. Розберемо позицію різних контролюючих органів на це питання з практики:
ДСНС дозволяє і не перешкоджає такому використанню, якщо є резервуар, забезпечено нормативний запас води, джерело наповнення визначене.
Держгеонадра / ДЕІ також не заперечують використанню, якщо не змінюється цільове призначення води, не перевищуються ліміти, є логічне технічне обґрунтування.
Проблеми під час використання зазвичай виникають тоді, коли пожежні потреби «маскують» під постійне виробниче споживання та/або фактичний забір води перевищує дозволений.
4. Запорукою безпеченого користування води в вашому випадку є правильне оформлення формулювання і найбезпечніший варіант формулювання: «Вода з артезіанської свердловини використовується для господарсько-побутових потреб підприємства та для наповнення пожежного резервуара (протипожежні потреби). Наповнення здійснюється в плановому режимі без перевищення дозволеного дебіту». Таке формулювання знімає 90% питань.
5. Коротко підсумуємо все вищезазначене: так, можна використовувати воду з артезіанської свердловини (господарсько-побутової) для наповнення пожежного резервуара, якщо:
не перевищується дебіт і ліміти;
це відображено в проєктній/дозвільній документації;
наповнення здійснюється не в аварійному режимі.
Кабінет Міністрів України продовжив до 1 лютого 2026 року термін подання заявок для отримання пільги зі звільнення від експортного мита на сою та ріпак для окремих категорій сільськогосподарських виробників. Відповідні зміни до Постанови від 03.12.2025 № 1570 прийняті 12 січня.
Рішення ухвалене з метою дати аграріям додатковий час для подання заявок про намір експорту сої та ріпаку та внесення даних щодо посівних площ і врожайності до Державного аграрного реєстру. Саме ці дані є підставою для застосування пільги.
Необхідність продовження строку пов’язана з тим, що Порядок моніторингу відповідності обсягів експорту даним ДАР набрав чинності лише 10 грудня 2025 року, тому частина виробників не встигла подати документи до попереднього терміну – 1 січня 2026 року.
Новий Порядок передбачає щомісячний моніторинг відповідності фактично експортованих обсягів сої та ріпаку даним, внесеним до ДАР. У разі виявлення невідповідностей Торгово-промислова палата України анулює експертний висновок, що дає право на пільгу.
Такий підхід гарантує, що звільнення від експортного мита отримують лише ті експортери, які самостійно виростили продукцію.
Цитата
«Держава підтримує виробників сої та ріпаку і створює для них рівні та чесні умови роботи. Наше завдання – щоб пільгами користувалися саме ті, хто вирощує продукцію, а не посередники. Це дозволяє зберігати доходи аграріїв і водночас спрямовувати кошти від мита на програми підтримки агросектору, зокрема в прифронтових регіонах», – наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Кошти, зокрема, надходитимуть до спеціального фонду державного бюджету та спрямовуватимуться на підтримку прифронтових територій, розвиток агропереробки, тепличних господарств, садівництва та страхування воєнних ризиків.