Чи потрібен дозвіл на оброблення відходів підприємству, якщо воно планує спалювати власне відпрацьоване мастило (моторне або трансмісійне) у саморобних буржуйках або в спеціальних котлах, що працюють на мастилі?

Підприємство здійснює забір води з підземних свердловин для власних потреб (промислове використання та господарсько-побутове забезпечення). В процесі водопідготовки утворюються відходи: відпрацьовані фільтрувальні матеріали, активоване вугілля та іонообмінні смоли. Відповідно до Національного переліку відходів, ці відходи найбільш точно відповідають кодам групи 19 09 (01, 04, 05). Проте, розділ 19 охоплює «Відходи з об'єктів оброблення відходів, окремих установок з очищення стічних вод та підготовки води, призначеної для споживання населенням та води промислового використання». Враховуючи, що установка водопідготовки є частиною внутрішнього технологічного циклу підприємства, а не самостійним об'єктом з надання послуг з управління відходами, просимо роз’яснити: 1. Чи є правомірним віднесення зазначених відходів до групи 19 09 для суб'єкта господарювання, основним видом діяльності якого не є управління відходами? 2. Чи не призведе використання кодів групи 19 09 до автоматичного визнання установки водопідготовки «об'єктом оброблення відходів» у розумінні Закону «Про управління відходами»? 3. Чи виникає у підприємства обов'язок отримувати Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, якщо воно лише утворює ці відходи та передає їх за договорами спеціалізованим організаціям?