Для входу в систему введіть логін і пароль доступу у відповідні поля.
Якщо виникли будь-які труднощі – зателефонуйте за номером
Підприємство виготовляє проводку для автомобілів. Чи потрібно нам подавати Декларацію про відходи, якщо обсяг утворюваних відходів перевищує 50 тонн на рік? Чи варто подати Декларацію про відходи за 2022, 2023 та 2024 роки, якщо раніше її не подавали?
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання подання декларації про відходи» від 07.05.2022 № 556, підприємство зобов’язане подавати Декларацію про відходи через Екосистему. Подати електронну декларацію можна лише за попередній рік — 2024.
Декларація про відходи є…
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу
Підприємство є утворювачем змішаних побутових відходів, збирає відходи в контейнери на території підприємства, має договір на вивезення (транспорт яким вивозять відходи належить організації з якою складений договір). Чи потрібно вести облік побутових відходів в Типовій формі обліку відходів?
Відповідно до пункту 5 статті 47 Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX (далі – ЗУ № 2320-IX), утворювачі побутових відходів звільняються від обов’язку ведення державного обліку відходів, якщо вони передають їх до об’єктів управління побутовими відходами, пунктів приймання чи…
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу
У процесі оброблення відходів, що надходять з країн ЄС, утворюється сировина для виробництва та відхід, який компанія також використовує у виробничому процесі як один із основних компонентів. Згідно з міжнародними стандартами, імплементованими у виробництво, ці відходи вважаються побічним продуктом. Чи можемо ми вважати такі відходи сировиною, чи їх обов’язково потрібно оформлювати як побічний продукт виробництва? Які документи необхідно мати у разі оформлення як побічного продукту?
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про управління відходами», змінити статус відходів на побічний продукт можливо у разі дотримання сукупності таких умов:
визначено подальше використання речовини або предмета;
речовина, предмет можуть бути використані в тому вигляді, в якому вони…
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу
Кабінет Міністрів України схвалив постанову, якою затвердив порядок надання часткової компенсації майна субʼєктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків.
Це рішення створює правову основу для запуску нового державного механізму підтримки бізнесу, який поєднує дві компоненти:
пряму компенсацію збитків для підприємств у прифронтових регіонах,
компенсацію частини страхового платежу для бізнесу по всій території України.
Цитата
«Сьогодні бізнесу важко застрахувати майно від воєнних ризиків - це дорого, а на прифронтових територіях взагалі неможливо. Урядове рішення має змінити ситуацію: там, де страхування недоступне, держава компенсуватиме підприємствам частину збитків напряму через Експортно-кредитне агентство. А де страхові компанії працюють, підприємці отримають відшкодування частини страхового платежу, аби послуга стала доступнішою», — зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
Схвалене рішення відкриває можливість для практичного запуску нового інструменту підтримки. Він є ще однією складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні».
Основні положення Порядку:
1. Пряма компенсація збитків для прифронтових регіонів
Механізм діятиме для підприємців, які працюють на територіях підвищеного ризику - в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. Бізнес зможе отримати часткову компенсацію вартості пошкодженого або зруйнованого майна — будівель, складів, обладнання тощо.
Максимальна сума компенсації становитиме до 10 мільйонів гривень, але не більше фактичного збитку. Якщо підприємство вже отримувало компенсацію або допомогу з державного чи місцевого бюджету, сума компенсації зменшується на розмір отриманих коштів.
Заявки розглядатиме ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА), яке адмініструватиме всі виплати коштом державного бюджету. При поданні заявки підприємець сплачує одноразовий внесок у розмірі 0,5% від заявленої суми ймовірного збитку на рахунок ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА).Після отримання компенсації до держави переходить право вимоги до Російської Федерації на відповідну суму збитків.
2. Компенсація частини страхового платежу для бізнесу по всій Україні
На територіях, де страхові компанії готові надавати послугу страхування бізнесу від воєнних ризиків, підприємство самостійно обирає таку компанію, укладає з нею договір і сплачує страхову премію (вартість поліса).
Після завершення строку дії договору бізнес зможе звернутися до ЕКА та отримати компенсацію частини сплаченого платежу — до 1 мільйона гривень. За кожною заявою сплачується внесок 5 000 грн на рахунок ЕКА.
Це дозволить підприємцям реально користуватися послугами страхування воєнних ризиків, а страховим компаніям — розвивати цей сегмент ринку.
Хто може скористатися механізмом?
Фізичні особи-підприємці та юридичні особи приватного сектору.
Не можуть брати участь у програмі: державні й комунальні підприємства, нерезиденти України, компанії під санкціями або пов’язані з РФ чи Білоруссю, підприємства з податковими боргами або в стані банкрутства.
Компенсація надається щодо об’єктів, пошкоджених або зруйнованих після набуття чинності постановою, а також за договорами страхування, укладеними після цієї дати.