Для входу в систему введіть логін і пароль доступу у відповідні поля.
Якщо виникли будь-які труднощі – зателефонуйте за номером
Маю запитання щодо вивезення на оброблення намулу з очисних споруд дощового стоку з території підприємства. Зразок намулу подано до лабораторії для визначення його складу та безпечності. За результатами дослідження, у його складі переважають деревна тирса та пил. Отже, за наявності висновку про безпечність намулу, чи може підприємство передати його на полігон ТПВ для використання у якості ізолюючого (перешарувального) шару? Які додаткові документи необхідно мати підприємству та полігону для здійснення такої операції?
Відповідно до статті 16 Закону України «Про управління відходами», утворювач відходів зобов’язаний обробляти відходи самостійно (за наявності дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів) або передавати їх для оброблення суб’єктам господарювання у сфері управління…
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу
Наше підприємство має на балансі три свердловини, розташовані на одній земельній ділянці (земельна ділянка перебуває у нашому користуванні на підставі договору оренди). Згідно з даними Єдиного державного реєстру та паспортів свердловин: свердловина №1 пробурена на водоносний альб-сеноманський теригенний горизонт; свердловини №2 та №3 пробурені на водоносний четвертинний горизонт. Відповідно до статті 23 Кодексу України про надра, підприємству дозволяється здійснювати видобування підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами, якщо обсяг видобування підземних вод з кожного водозабору не перевищує 300 м³ на добу. У Наказі № 325 наведено роз’яснення щодо того, що слід вважати груповим водозабором підземних вод та водозабором підземних вод. Чи можна вважати зазначені три свердловини двома окремими водозаборами та, відповідно, здійснювати видобування до 300 м³/добу з кожного водозабору без отримання спеціального дозволу на користування надрами — тобто до 300 м³/добу зі свердловини №1 (альб-сеноманський горизонт) та до 300 м³/добу зі свердловин №2 і №3 (четвертинний горизонт)?
Розберім покроково з юридичного погляду, спираючись на чинне законодавство України:
1. Базові норми
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра, підприємства, установи, організації та громадяни мають право видобувати підземні води (крім мінеральних) без спеціального дозволу на користування надрами…
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу
Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, виданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України за спрощеною процедурою, вважається недійсним з 01.09.2025. Як співіснуватимуть чинні дозволи, видані Міндовкілля, та нові дозволи, що надаються Міністерством економіки? Чим вони відрізняються і на що слід звернути увагу під час укладання договорів на передачу відходів?
Ваші запитання не мають однозначної відповіді, оскільки регулятор з боку держави при створенні експерименту порушив декілька законів і тепер для виконання окремих положень розроблених ним нормативних актів ризикує порушити деякі інші положення законодавчих актів (Усе це я детально описав у свої журнальній статті 2025 рік № 5 під назвою «Умовно-достроковий дозвіл, або «Попелюшка» у постановці Міндовкілля»).
Станом на 03.11.2025 в реєстрах Еко-системи наявні записи:
у Реєстрі Дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів — 163 записи (дозволи отримані за Порядком видачі, відмови у видачі, припинення дії дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2023 № 1328 (далі – Порядок 1328));
у Реєстрі суб’єктів господарювання у сфері оброблення відходів — 2259 записів (дозволи отримані за Порядком реалізації експериментального проекту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2024 № 1003 (далі – Порядок 1003)).
Термін припинення дії дозволу — 01.09.2025 — було встановлено лише для «дозволів, отриманих на діючі об’єкти оброблення відходів» суб’єктами господарювання, визначеними абзацами сьомим — одинадцятим пункту 3 Порядку № 1003. Діяльність таких суб’єктів не зазнала розширення чи змін, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Вони мають подати документи, визначені Порядком № 1328.
Строк дії дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів, отриманих відповідно до цього пункту, закінчується 1 вересня 2025 року.
На ті категорії суб‘єктів господарювання, що отримали дозвіл за першим-шостим абзацами пункту 3, обмеження строку не розповсюджувалось, в саме на такі:
збирачі-перевізники безпечних відходів без зберігання відходів на власних об‘єктах;
збирачі-перевізники безпечних відходів із проміжним зберіганням відходів на власних об‘єктах терміном до року;
захоронювачі безпечних відходів за кодами D1, D4, D5;
операторів підготовчіх операцій з безпечними відходами до їх відновлення;
отримувачі тепла від власно утворених дров;
Обмеження строку дії дозволу, отриманого за спрощеною процедурою стосувалось всіх інших учасників експерименту. У них в умовах дозволу в самому кінці вписали наступний текст:
«Підприємство виявило намір приєднатися до експериментального проекту отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 340, про що було зазначено при заповненні заяви про отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів через інформаційну систему управління відходами — функціональний модуль Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема».
Строк дії дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів» від 25.03.2025 № 340.
Для таких суб‘єктів господарювання строк дії дозволу закінчився 01.09.2025 року, якщо керуватись нормативними актами. З іншого боку і забрати видані дозволи без явних екологічних порушень з боку підприємців має суттєвий ризик порушити окремі положення Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Регулятор в умовах провальної «дозвільно-ліцензійної реформи» самоусунувся від своєї регулюючої ролі.
З іншого боку і більшість підприємців найшли таке вирішення проблеми: вони ідентифікують свої відходи як безпечні та зводять опис своїх фінальних операцій до зберігання безпечних відходів перед їх відновленням - R13.
Так безграмотні дії «реформаторів» призвели до такої патової ситуації, коли дозвіл нібито є, але він скінчився, але забрати його бояться.
2. Щодо різниці між дозволами по спрощеній процедурі від Міндовкілля та Мінекономіки, справжньої різниці між ними нема. Ще у 2012 році під час реформування систем органів влади у законодавчих актах конкретні назви урядових органів замінили на функції (що забезпечують формування або реалізацію державної політики у певній сфері). Таким чином досить легко Уряд вибирає ту чи іншу комбінації ЦОВВ (центральних органів виконавчої влади).