Для входу в систему введіть логін і пароль доступу у відповідні поля.
Якщо виникли будь-які труднощі – зателефонуйте за номером
Компанія виготовляє ПВХ-профіль із компонентів, завезених до України на 90 %. Згідно з Технічним регламентом щодо безпечності хімічної продукції, виробник або імпортер, який виробляє або імпортує хімічну речовину у кількості 1 т на рік і більше, або сумарно у складі будь-яких видів хімічної продукції, повинен подати до Міндовкілля заяву про державну реєстрацію хімічної речовини. Хто зобов’язаний реєструвати завезені в Україну хімічні компоненти? Чи потрібно окремо реєструвати готовий продукт, отриманий з цих компонентів? Якщо можливо, то підкажіть алгоритм дій.
Відповідно до Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2024 № 847 (далі — Регламент), обов’язок проведення державної реєстрації хімічної речовини покладається на «реєстранта», яким у відповідності до визначення, наведеного у р. 1 Регламенту, може бути виробник, імпортер або уповноважений представник іноземного виробника — резидент України, який подає заяву та забезпечує проходження процедури державної реєстрації відповідно до встановлених вимог.
Оскільки імпорт хімічної продукції згідно з Регламентом прирівнюється до її надання на ринку, обов’язки реєстранта у звичайному випадку виконує імпортер, який завозить хімічні речовини на територію України та несе відповідальність за їх державну реєстрацію. Водночас Регламент передбачає виняток: відповідно до п. 28 іноземний виробник може за взаємною згодою призначити резидента України своїм уповноваженим представником, який перебирає на себе зобов’язання імпортера щодо реєстрації хімічної речовини, у тому числі якщо вона імпортується у складі іншої хімічної продукції. Згідно з пунктом 30, іноземний виробник зобов’язаний повідомити всіх імпортерів про призначення такого уповноваженого представника та про зміну їх статусу на наступних користувачів.
Згідно з п. 17 Регламенту, хімічні речовини, у тому числі у складі іншої хімічної продукції, підлягають обов’язковій державній реєстрації до надання їх на ринку України. При цьому вимоги щодо реєстрації речовин у складі виробів застосовуються лише за наявності визначених умов і не поширюються на полімери (пункт 12 Розділу 1).
Відповідно до пункту 21 Розділу 2 Регламенту, обов’язок реєстрації хімічних речовин у складі виробу виникає лише у разі, якщо:
індивідуальний тоннаж хімічної речовини у складі виробу становить ≥1 т/рік;
речовина навмисно вивільняється під час використання виробу.
Пункт 22 розділу 2 Регламенту передбачає подання повідомлення щодо речовин у складі виробу лише у випадку, якщо хімічна речовина відповідає критеріям пункту 258 та включена до Переліку особливо небезпечних хімічних речовин згідно з пунктом 260, а також якщо її концентрація у виробі становить ≥0,1 % і тоннаж ≥1 т/рік.
Згідно з п. 20, 21 та 55 Регламенту, якщо хімічні речовини вже зареєстровані попереднім учасником постачання, ви можете довести ідентичність речовини, реєстрація повторно не потрібна.
Також слід не забувати про перехідні положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2024 № 847, згідно з якою обов’язок реєстрації (пункти 17, 18, 20, 21, 67, 72) тимчасово не застосовується для речовин:
у ваговій кількості 1000 тонн на рік або більше — до 1 жовтня 2026 року;
у ваговій кількості від 100 до 1000 тонн на рік — до 1 червня 2028 року;
у ваговій кількості від 1 до 100 тонн на рік — до 1 березня 2030 року.
Коментар експерта
Отже, компанії слід перевірити наявність реєстрації у постачальників, вести облік тоннажу та при необхідності подати заяву на реєстрацію лише для тих компонентів, які ще не зареєстровані або підпадають під вимоги Регламенту. Готовий виріб реєструвати не потрібно.
Україна взяла участь у 7-й нараді Сторін Протоколу про воду та здоров’я до Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер. Захід відбувся в місті Будапешті, Угорщина.
Під час наради Україна зосередила обговорення на таких ключових питаннях:
стійкість українських систем водопостачання та водовідведення;
захист водних ресурсів у надзвичайних ситуаціях;
узгодження політики сектору WASH (вода, санітарія, гігієна) з європейськими стандартами.
У межах конференції українська делегація взяла участь у заході «Стійкі системи водопостачання та санітарії для безпечного та здорового майбутнього», де виступила із заявою про наслідки агресивної війни російської федерації щодо систем водопостачання.
За словами заступниці Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірини Овчаренко, військова агресія російської федерації завдала серйозної шкоди водній інфраструктурі, водовідвідним спорудам та енергетичним мережам, внаслідок чого мільйони українців ризикують втратити доступ до безпечної води та санітарії.
Основні факти, представлені Україною:
через руйнування водної та енергетичної інфраструктури 8,5 млн людей потребують доступу до базових послуг водопостачання та санітарії;
за оцінками Світового банку (RDNA4), збитки водного сектору становлять 12,7 млрд. доларів США;
війна погіршила кліматичну кризу. Україна зіштовхується з частішими посухами, дефіцитом води та забрудненням поверхневих і ґрунтових вод.
Водночас попри виклики Україна встановила мобільні та децентралізовані водоочисні системи у постраждалих регіонах та відновлює об’єкти за принципом «build back better» – сучасно, енергоефективно і з урахуванням кліматичної стійкості.
Цитата
«Війна абсолютно чітко показала одне: водна безпека – це національна безпека. Ми відновлюємо водні системи на якісно новому рівні – впроваджуючи сучасні технології, енергоефективність і стандарти ЄС», – наголосила Ірина Овчаренко.
Україна продовжує узгоджувати своє законодавство з водним правом ЄС. Найважливішим кроком є впровадження Національної водної стратегії до 2050 року, яка встановлює цілі, що відповідають європейському Протоколу про воду та здоров’я, та сприяє найкращим практикам у плануванні безпеки водних ресурсів.
За результатами 7-ї наради Сторін Протоколу учасники заходу внесли до підсумкового документу формулювання «військова агресія російської федерації проти України». Таку пропозицію підтримали 20 країн із 29 учасників, що продемонструвало високу ступінь солідарності з Україною.
До якого коду позначень виду небезпечного впливу відходів належить люмінесцентна лампа?
Для ламп люмінесцентних ламп:
Назва виду небезпечного впливу | Код позначення щодо виду небезпечного впливу |
Гостра токсичність 1 (при пероральному впливі) | H300 |
Гостра токсичність 1 (при впливі через шкіру) | H310 |
Гостра токсичність 1 (при вдиханні) | H330 |
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу