Підприємство планує експлуатацію резервуарів для зберігання готової продукції — соєвої олії. З метою дотримання вимог природоохоронного законодавства та коректного ведення екологічної звітності просимо надати роз’яснення щодо таких питань: Чи підлягають обов’язковому державному обліку та інвентаризації викиди забруднюючих речовин, що виникають унаслідок випаровування соєвої олії під час її зберігання та перекачування («дихання» ємностей)? У разі якщо такі викиди є незначними через низьку леткість продукту, чи існують нормативно встановлені межі або критерії, що дозволяють не включати зазначені джерела до звіту з інвентаризації та дозволу на викиди? Який нормативний документ (методику) слід використовувати для розрахунку обсягів викидів забруднюючих речовин, що утворюються під час зберігання та проведення операцій із наповнення/спорожнення ємностей із рослинною олією (якщо такий розрахунок є обов’язковим)? За яким кодом і назвою забруднюючої речовини, згідно з Державним переліком, слід класифікувати випари соєвої олії? Чи існують встановлені показники емісії (питомі викиди) для рослинних олій у розрізі технологічних процесів харчової промисловості, затверджені Міндовкіллям або профільними інститутами? У разі відсутності прямої методики для харчових олій, чи допускається використання розрахункових методів, що базуються на фізико-хімічних властивостях речовини? Якщо так, просимо навести відповідні методики. Який саме якісний склад забруднюючих речовин необхідно враховувати у викидах від зберігання соєвої олії?
Чи підлягають «дихальні» викиди соєвої олії державному обліку?
Так, підлягають, якщо вони утворюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря.
Закон України «Про охорону атмосферного повітря» вимагає обліку всіх стаціонарних джерел, що здійснюють викиди забруднюючих речовин, незалежно…
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу