Відповідь дуже проста — ні, але пояснення складне і вимагає певного часу.

Питання, яке Ви сформулювали, заслуговує на премію за актуальність. Зараз ми спостерігаємо справжній бум на ідеї переведення відходів у побічні продукти.  При цьому підприємці не усвідомлюють, що таке побічні продукти, навіщо це їм. Спробуємо проаналізувати цю ситуацію в умовах дії нового Закону України «Про управління відходами» (далі — Закон).

1. Усі відходи незалежно від походження поділяються на дві альтернативні категорії (по Закону  – два класи): безпечні (у Законі їх наукоподібно назвали – ті, що не є небезпечними) та небезпечні. 

2. Відповідно до можливості їх використання з точки зору ієрархії управління відходами усі відходи можна поділити на 4 категорії:

а) придатні до повторного використання;
б) придатні до рециклінгу
в) придатні  до інших видів відновлення;
г) непридатні до будь-якого відновлення (використання).

Категорію відходів, до яких можна застосувати заходи із запобігання утворенню відходів, ми не розглядаємо.

3. Побічними продуктами («by-product», що можна перекладати як побічний результат) у країнах ЄС називають такі відходи з із категорії а, б, в, які утворюються нерозривно з основною продукцією, користуються гарантованим попитом (тобто попит переважає пропозицію), гарантовано споживаються, відповідають встановленим технічним умовам та безпечні для споживання і практично без спеціальної підготовки готові для споживання наступним власником. В Україні найбільш відомі та явні приклади побічних продуктів – шрот та макуха від виробництва олії.

В умовах захоплення здоровою їжею вони користуються майже більшим попитом за кордоном аніж основна продукція.

4. Для чого країни ЄС вставили у своє законодавство цей механізм? Це дуже допомагає при відсіюванні зайвих відходів при державному регулюванні, наприклад при встановленні цільових показників.

З цими відходами питання вирішено, регулювання операцій з ними не вимагає подальшого вдосконалення взагалі.

5. При створенні Закону положення про побічні продукти потрапило до статті 9 Закону. І пункт 2 зазначеної статті «2. Критерії віднесення речовин або предметів до побічних продуктів та порядок віднесення речовин або предметів до побічних продуктів затверджуються Кабінетом Міністрів України». надав можливості проявити національні особливості, коли з’являються нові (обов’язково платні) шлагбауми. У проєкті Міндовкілля з’являється додаткова вимога, що суб’єкт господарювання для отримання можливості перевести відходи до побічних продуктів, зобов’язаний забезпечити таке:

• запроваджує систему управління якістю або систему екологічного управління, яка повинна відповідати вимогам цього Порядку;
• забезпечує сертифікацію системи управління якістю або системи екологічного управління за стандартами Міжнародної організації із стандартизації (ISO) серії 9000 або серії 14000 відповідно чи за аналогічним національним стандартом.

При цьому звітність залишається така ж, як і з відходами.

Ви повинні зрозуміти таке — якщо у Вас є дійсно побічні продукти, які не будуть цікавити регуляторні органи надалі, це означає, що і у Вас проблеми з ними відсутні зараз і в майбутньому.

До встановлення цільових показників ця проблема взагалі буде не часі.