У відповіді від 04.03.2026 на запитання щодо правомірності збирання та перевезення безпечних відходів оброблювачем, який має дозвіл на проведення операцій з оброблення відходів за кодами R12 та R13, в останніх абзацах зазначено таке:

• перевізник повинен бути включений до реєстру перевізників відходів (як суб’єкт у сфері управління відходами);

• право на збирання визначається не дозволом на оброблення, а загальним правовим статусом суб’єкта у сфері управління відходами.

Де можна ознайомитися з «реєстром перевізників відходів»? Чому звичайний перевізник, який має всі необхідні документи для перевезення вантажів, не може перевозити безпечні відходи від утворювача до оброблювача? У реєстрах Екосистеми такого реєстру немає. Що мається на увазі під «загальним правовим статусом суб’єкта у сфері управління відходами»? Чи повинні для цього відповідати коди КВЕД такій діяльності, чи існують ще якісь вимоги?

Доповнення до запитання: викиди аміаку у звітному році становили 215 000 кг

Маємо обладнання — «Установка маслоочисна цеолітова» для періодичної очистки трансформаторної оливи від осаду, зниження кислотного числа тощо. Установка призначена для сушіння, фільтрації та перекачування оливи під час монтажу та експлуатації (згідно з Керівництвом з експлуатації). Відходом у цьому процесі є лише цеолітові фільтри, які передаватимуться на утилізацію як небезпечні відходи. Чи можна в технічному регламенті (інструкції) прописати, що така очистка є частиною технологічного процесу експлуатації трансформаторів (наприклад, очищення оливи 1 раз на 3–6 місяців) і, таким чином, не підпадати під дію Закону України «Про управління відходами» щодо операцій з управління відходами та отримання ліцензії? Оскільки трансформаторна олива у цьому процесі не утилізується та не переходить у статус відходу