У нас є карти зневоднення (відкачування, осушіння, тимчасове зберігання шламу від очищення стічних вод). Розрахунок кількості шламу проводиться за результатами різниці концентрацій зважених речовин і нафтопродуктів до та після ставку-шламонакопичувача. Однак за багато років та через відсутність вивезення там накопичилась значна його кількість. У цьому році ми провели аналіз і почали вивозити шлам на полігон. Як правильно відобразити це вивезення у Декларації про відходи, якщо на кінець року я показувала 0 тонн? Адже різниця між тоннажем, який я подавала в екологічному податку (розрахунковий за протоколами аналізів), і фактично вивезеною кількістю відходів відрізняється в рази. Можливо, варто показати на початок року весь обсяг, зазначений у паспорті МВВ, та щороку поступово його зменшувати?
У вашій ситуації необхідно виходити з фактичного стану речей та вимог законодавства у сфері управління відходами та екологічного оподаткування. Якщо шлам протягом тривалого часу перебував на ставку-шламонакопичувачі, який має статус місця видалення відходів (МВВ) та належні дозвільні документи, такий шлам юридично вважається розміщеним відходом і підлягає відображенню у декларації з екологічного податку за відповідні звітні періоди зі сплатою податку. Отже, ситуація, що склалася, свідчить про неузгодженість обліку, коли фактична наявність накопичених відходів не відповідала показникам, зазначеним у річній Декларації про відходи.
У декларації з екологічного податку ви поквартально відображали обсяги розміщених (накопичених) відходів, що підтверджує їх фактичне перебування на МВВ, тоді як у річній звітності про відходи зазначали відсутність залишку на кінець року. Така розбіжність формально створює враження, що весь обсяг відходів із накопичувача був повністю вивезений або утилізований, хоча насправді він продовжував накопичуватися на об’єкті.
За таких обставин доцільним і юридично виваженим підходом є приведення екологічної звітності у відповідність до реального стану шляхом коригування недостовірних або неповних даних за минулі періоди на підставі підтверджених розрахунків та первинних документів. У Декларації про відходи відображаються показники залишку на початок року, утворення протягом року та передача відходів іншим суб’єктам. Відповідно, у графі залишку на початок року має бути зазначена фактична кількість відходів, що перебували на МВВ станом на відповідну дату. Такий обсяг доцільно визначати як суму даних останньої ревізії паспорта МВВ (за період його чинності) та обсягів відходів, розміщених у наступні періоди згідно з деклараціями з екологічного податку, за мінусом фактично переданих чи вивезених обсягів, підтверджених актами приймання-передачі, ТТН та іншими первинними документами. Це дозволить забезпечити логічну узгодженість між податковою та статистичною звітністю і коректно відобразити реальний рух відходів без викривлення даних.