Прошу надати роз’яснення щодо описаних нижче питань.
Опис фактичних обставин та суті питання: ПрАТ «1» є власником та експлуатантом системи дощової (зливової) каналізації, до складу якої входить маслосепаратор (нафтовловлювач). Існуюча мережа зливової каналізації розташована на території ПрАТ «1». Випуск очищених вод із цієї мережі здійснюється у міський колектор комунальної мережі зливової каналізації (яка перебуває на балансі КП «шляхове управління), а далі – у річку Т. Сусіднє підприємство – ПрАТ «2», яке є окремою юридичною особою та не входить до структури нашого заводу, хоче здійснювати скид своїх поверхневих (дощових та талих) стічних вод зі своєї території із твердим покриттям до системи дощової каналізації ПрАТ «1» для їх подальшого спільного очищення на нашому маслосепараторі і пропунують заключити договір про співпрацю між підприємствами. У процесі очищення зазначених змішаних стічних вод на маслосепараторі затримуються нафтопродукти, мастила та пісок, внаслідок чого утворюється небезпечний осад (відхід, що попередньо класифікується за Національним переліком відходів під кодом 13 05 07* – «Вода, що містить масла із масло-водовідокремлювачів»). Між підприємствами виникли суттєві правові розбіжності щодо екологічних зобов'язань, дозвільних документів та відповідальності, у зв'язку з чим просимо Міндовкілля надати роз’яснення з таких блоків питань:
БЛОК 1. Щодо регулювання діяльності у сфері управління відходами Сусіднє підприємство (ПрАТ «2») наполягає, що до моменту затримання нафтопродуктів на нашому маслосепараторі, ці речовини юридично є «стічною водою» (згідно з Водним кодексом України) і на них не поширюється дія ЗУ «Про управління відходами». Відповідно, ПрАТ «2» вважає, що оскільки маслосепаратор належить ПрАТ «1», то затриманий утворюваний шлам з моменту його фізичного відокремлення автоматично стає відходом власного виробництва виключно ПрАТ «1». ПрАТ «2» погоджується лише на фінансове співфінансування утилізації без набуття статусу «утворювача відходів». Проте з погляду ПрАТ «1», приймання через труби забруднених нафтопродуктами та мастилами стічних вод від стороннього суб’єкта господарювання (третьої сторони) з метою вилучення цих забруднень на власному обладнанні фактично означає приймання рідких речовин для вилучення з них небезпечних компонентів. Чи таку технологічну операцію можна кваліфікувати як «збирання та оброблення рідких відходів», що тягне за собою обов’язок отримання ПрАТ «1» дозволу на оброблення відходів та ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами? Крім того, визначення «утворювача відходів» у ЗУ «Про управління відходами» охоплює як особу, в результаті діяльності якої утворюються відходи, так і суб'єктів, які здійснюють операції, що призводять до зміни характеристик або складу цих відходів.
У зв'язку з цим просимо надати відповідь на такі питання:
Чи вважається операція з приймання дощових стічних вод стороннього підприємства (ПрАТ «2»), забруднених нафтопродуктами, на маслосепаратор ПрАТ «1» операцією зі збирання та оброблення відходів у розумінні Закону України «Про управління відходами»?
Чи зобов’язане ПрАТ «1» у такому разі отримувати дозвіл на оброблення відходів та ліцензію на управління небезпечними відходами?
Хто у цій правовій моделі з погляду законодавства є юридичним «утворювачем відходів» шламу масло-водовідокремлювачів (код 13 05 07*) – ПрАТ «2» (з території якого вимиваються нафтопродукти та пил), ПрАТ «1» (яке експлуатує маслосепаратор), чи обидва підприємства окремо?
БЛОК 2. Щодо отримання Інтегрованого довкіллєвого дозволу (ІДД), ПрАТ «1» здійснює оброблення та перероблення молока із проєктною/фактичною потужністю прийому понад 200 тонн молока на добу (середнє значення за рік), що підпадає під дію пункту 33 Додатка до Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (який набув чинності у серпні 2025 року). Відповідно, наше підприємство зобов’язане впровадити найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) та отримати Інтегрований довкіллєвий дозвіл (ІДД) до серпня 2029 року. Згідно зі ст. 3 Закону № 3855-IX, ІДД видається на конкретні установки, розташовані на одному промисловому майданчику, які експлуатуються одним оператором (у цьому разі – ПрАТ «1»). Під час видачі ІДД Міністерство розраховуватиме для нашого підприємства гранично допустимі скиди (ГДС) речовин, виходячи з нормативів та вимог НДТМ, що розробляються саме для молочної промисловості. Чи можливе включення у технологічні процеси, об'єми, розрахунки ГДС та дозвільну документацію ПрАТ «1» стоків, речовин та специфічних забруднень від стороннього підприємства кондитерської промисловості (ПрАТ «2»), яке знаходиться за межами нашого промислового майданчика та юридичної структури? Більше того, ПрАТ «1» не може і не має правових підстав нести юридичну відповідальність у межах власного ІДД за екологічні показники, об'єми стічних вод та потенційні аварійні скиди чужого підприємства. Додатковий об'єм забруднення від кондитерської фабрики може унеможливити виконання нашим заводом нормативних показників НДТМ, що створить прямий ризик відмови в отриманні або анулювання ІДД для ПрАТ «1»?
У зв'язку з цим просимо надати роз’яснення:
Чи дозволяється при формуванні заяви та видачі Інтегрованого довкіллєвого дозволу (ІДД) оператору установки молочної промисловості (ПрАТ «1») включати до складу дозволу об’єми стічних вод, хімічні речовини та показники забруднення поверхневого стоку, що утворюються на території стороннього суб'єкта господарювання (ПрАТ «2»)?
Яким чином оператор установки в межах ІДД має розмежовувати відповідальність за дотримання умов дозволу (зокрема показників ГДС та НДТМ), якщо очисна споруда (маслосепаратор) приймає та очищує змішаний стік двох різних підприємств різних галузей промисловості?
Чи існують ризики відмови у видачі ІДД для ПрАТ «1» через невідповідність показників очистки змішаних стоків технологічним нормативам НДТМ, розробленим для молочної промисловості, якщо погіршення показників викликане стічними водами кондитерської промисловості ПрАТ «2»?
Правовідносини між ПрАТ «1» та ПрАТ «2» необхідно розглядати з урахуванням розмежування двох самостійних процесів: відведення та очищення поверхневих стічних вод і управління відходами, що утворюються внаслідок такого очищення. Саме це розмежування має визначальне значення для…
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу