Після 06.05.2024 змінилася позиція Державної податкової служби щодо сплати екоподатку за розміщення відходів. Термін «розміщення відходів» визначено у підпункті 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 ПК як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано дозволи уповноважених органів. Разом з тим, після 06.05.2024 ДПС було введено термін «тимчасове розміщення відходів» (тимчасове остаточне розміщення відходів?) і роз’яснено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних, що не належать до окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, зобов’язані сплачувати екологічний податок за розміщення відходів. Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2026 № 300 (далі – Наказ № 300) внесено зміни до форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715. Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування, а саме 10.07.2026, а застосовуватися має починаючи зі звітності за IV квартал 2026 року. Розрахунок екоподатку за розміщення відходів включає такі позиції: 4 найменування дозвільного органу, яким видано документ дозвільного характеру, Міністерство економіки і довкілля України; 5 податкове зобов’язання за звітний (податковий) період (рядок 5.1 + рядок 5.2 +…). Звичайно ж, суб’єкти господарювання, які тимчасово зберігають відходи на своїй території до передачі на договірних засадах відповідним контрагентам на оброблення/захоронення, не мають дозволів на тимчасове «розміщення/зберігання відходів». Отже, якщо не зазначати реквізити дозволу, якого немає, а розраховувати екоподаток за тимчасове розміщення відходів і відображати це, то виходить, що суб’єкт господарювання є порушником екологічного законодавства, здійснює захоронення відходів без дозволу. Якщо не заповнювати цей розрахунок взагалі – дієш всупереч роз’ясненню ДПС щодо сплати екоподатку за розміщення відходів, оскільки не всі відходи, що тимчасово зберігаються, є вторинною сировиною, тобто порушуєш податкове законодавство. Тож як вчиняти, щоб не бути порушниками екологічного чи податкового законодавства?
Насамперед необхідно розмежувати два поняття, які фактично ототожнюються в окремих роз’ясненнях Державної податкової служби України (далі – ДПС): тимчасове зберігання відходів та їх розміщення для цілей оподаткування.
Відповідно до підпункту 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу…
Переглянути матеріал можуть лише передплатники системи або користувачі демодоступу