Онлайн-консультант еколога підприємства
E-журнал
Фільтр:
Всі
Водокористування
Екологічний контроль і нагляд
Сплата екологічного податку
Надрокористування
Екослужба та екодокументація
Охорона атмосферного повітря
Управління відходами
Ресурсозбереження
Система екологічного менеджменту
Оцінка впливу на довкілля (ОВД)
Екологічне маркування
Анонім

Під яким кодом утилізації можна віддавати використані вогнегасники порошкові та вуглекислотні? Чи обов'язково потрібно мати на підприємстві план управління відходами?

На запитання відповідає
Тимошенко Марина Євгенівна,
екологічний аудитор, інженер з охорони навколишнього середовища промислового підприємства, консультант з питань охорони довкілля

Під яким кодом відходу з Національного переліку відходів передаються використані порошкові та вуглекислотні вогнегасники?

Визначення терміна

Вогнегасник – це технічний засіб, призначений для припинення горіння шляхом подавання вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску. За своєю конструкцією він фактично є посудиною під тиском, придатною для транспортування та застосування людиною.

Порядок експлуатації та технічного обслуговування вогнегасників визначено Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 № 25 (далі – Правила № 25).

Згідно з цими Правилами, визнання вогнегасника непридатним до подальшого використання здійснюється під час його технічного обслуговування суб’єктом господарювання, який має ліцензію на надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення відповідно до законодавства та настанов виробників щодо технічного обслуговування вогнегасників (підприємство з технічного обслуговування вогнегасників – ПТОВ).

Відповідно до пункту 13 розділу III зазначених Правил та Схеми робочого циклу вогнегасника (додаток 1 до Правил №25), під час технічного діагностування, що є складовою технічного обслуговування, ПТОВ визначає технічний стан вогнегасника та приймає рішення щодо можливості його подальшої експлуатації. У разі встановлення непридатності вогнегасника до використання результати технічного обслуговування оформлюються актом дефектації, який підписується ПТОВ. Саме цей акт фактично підтверджує неможливість подальшого використання вогнегасника за призначенням і виступає підставою для подальших управлінських рішень підприємства.

На підставі такого акта постійно діюча комісія підприємства приймає рішення про списання непридатних вогнегасників, яке оформлюється актом списання основних засобів та фактично переводить вогнегасник у статус відходу.

Далі відповідно до Схеми робочого циклу вогнегасника (додаток 1 до Правил №25) після списання повинна бути здійснена процедура так званої «утилізації» вогнегасних речовин, складових частин вогнегасника та його корпусу. На практиці за так званою «класичною схемою» розбирання вогнегасників та вилучення вогнегасних речовин зазвичай здійснює ПТОВ.

Разом з тим у сучасних умовах необхідно враховувати вимоги Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 №2320-IX, який суттєво змінив підхід до управління відходами. Відповідно до положень цього Закону, операції демонтажу, розбирання, відокремлення компонентів, сортування або інші попередні дії з підготовки відходів до подальшого відновлення чи видалення належать до операцій з оброблення відходів. Отже, розбирання списаних вогнегасників та відокремлення їх складових частин фактично є операціями з оброблення відходів.

Окремо слід враховувати, що хоча дія Закону № 2320-IX не поширюється на газоподібні речовини, що безпосередньо викидаються в атмосферне повітря, у даному випадку мова йде не про викиди, а про гази, що знаходяться у посудинах під тиском, тобто безпосередньо у корпусах вогнегасників. До моменту стравлювання вогнегасної речовини та розбирання на складові такі вироби фактично є відходами у вигляді газів у посудинах під тиском. Це підтверджується наявністю відповідної групи у Національному переліку відходів – групи 16 05 «Гази в посудинах під тиском».

З огляду на це підприємство, яке здійснює розбирання вогнегасників, вилучення вогнегасної речовини та інші операції з підготовки компонентів до подальших операцій поводження з відходами, повинно мати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів. Передача таких відходів має здійснюватися на підставі договору, укладеного відповідно до вимог законодавства, у якому, зокрема, визначаються код відходу згідно з Національним переліком відходів, обсяг відходів, операція з відновлення або видалення відходів та інші істотні умови поводження з ними.

Коментар експерта

Враховуючи, що списаний вогнегасник передається на стравлювання вогнегасної речовини та розбирання, до моменту його демонтажу його доцільно класифікувати за Національним переліком відходів як 16 05 04* «Гази в посудинах під тиском (включаючи балони), що містять небезпечні речовини», або 16 05 05 «Гази в посудинах під тиском, інші ніж зазначені за кодом 16 05 04*».

Водночас на практиці досить поширеною є ситуація, коли у договорах із ПТОВ передбачається повернення металевих корпусів після розбирання вогнегасників. У такому випадку металеві корпуси можуть бути оприбутковані підприємством у бухгалтерському обліку як вторинна сировина. Надалі такі матеріали можуть класифікуватися як відходи металу, зокрема за кодом 20 01 40 «Метали», та передаватися спеціалізованим суб’єктам господарювання, що здійснюють операції із заготівлі та перероблення металобрухту.

Таким чином, класифікація списаних вогнегасників залежить від етапу поводження з ними: до моменту розбирання вони передаються як відходи газів у посудинах під тиском (коди 16 05 04* або 16 05 05), тоді як після демонтажу та повернення окремих складових їх подальша класифікація здійснюється окремо для кожного виду відходів з урахуванням вимог Порядку класифікації відходів.

 

Чи обов'язково потрібно мати на підприємстві план управління відходами?

Стаття 16 Закону №2320-IX передбачає, що утворювачі відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, зобов’язані розробляти та виконувати плани управління відходами підприємств, установ та організацій у встановленому порядку.

Водночас стаття 53 цього Закону уточнює коло суб’єктів, на яких поширюється такий обов’язок. Зокрема, плани управління відходами повинні розробляти:

  • утворювачі відходів, які подають декларацію про відходи відповідно до вимог Закону;

  • суб’єкти господарювання у сфері управління відходами.

 

Таким чином, обов’язок щодо розроблення плану управління відходами виникає у випадку, якщо суб’єкт господарювання:

  • є утворювачем відходів і подає декларацію про відходи, або

  • здійснює господарську діяльність у сфері управління відходами.