Для забезпечення безперебійної роботи дизельного генератора на випадок відключення електроенергії встановлено ємність номінальною місткістю 20 м³ для зберігання дизельного палива. Фактична кількість одночасного зберігання дизельного палива не перевищує 10 м³. Відповідно до Закону України № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля», діяльність, яка прямо не передбачена частинами другою і третьою статті 3, не підлягає оцінці впливу на довкілля. За видами запланованої діяльності підприємство належить до категорії харчової промисловості, яка зазначена в пункті 8 частини 3 статті 3 цього Закону. Чи є підстави зобов'язувати проводити процедуру ОВД для цієї ємності, якщо:

1. Критерії, встановлені в пункті 4 частини 3 статті 3 Закону, згідно з якими ОВД підлягає поверхневе та підземне зберігання копалин палива або продуктів їх переробки на площі 500 м² і більше або об'ємом (для рідких або газоподібних речовин) 15 м³ і більше, визначені для енергетичної промисловості. У категорії «харчова промисловість» (пункт 8 частина 3 статті 3) такі критерії Законом не передбачені?

2. Фактична кількість одночасного зберігання дизельного палива не перевищує 10 м³?

3. Зберігання 15 м³ рідкого палива для категорії харчової промисловості прямо не передбачене Законом. Крім того, йдеться про фактичне зберігання палива, а не про номінальну місткість ємності?