Чи є законною передача будівельних відходів, які раніше класифікувалися як змішані будівельні відходи, для захоронення на полігон будівельних відходів, при відсутності об'єктів для оброблення таких відходів?
У ст. 1 Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX (далі – ЗУ № 2320-IX) наведено визначення терміну «відходи будівництва та знесення», під яким слід розуміти відходи, що утворилися внаслідок діяльності з капітального ремонту, будівництва або знесення будівель і споруд.
Згідно з загальними вимогами до управління відходами, наведених у ст. 13 ЗУ № 2320-IX, утворювачі або власники відходів, які не є суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, зобов’язані забезпечувати зберігання відходів у спосіб, що є безпечним для здоров’я людини та навколишнього природного середовища, та передавати відходи суб’єктам господарювання у сфері управління відходами протягом одного року з моменту їх утворення. При цьому передача суб’єктам господарювання відходів (крім побутових відходів) з метою збирання, перевезення та оброблення, здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до законодавства, в якому зазначається код відходів згідно з Національним класифікатором відходів, їх обсяг, найменування та код операції з відновлення та/або видалення відходів.
Пункт 7 ст. 13 ЗУ № 2320-IX конкретизує зобов’язання до суб’єктів господарювання, що здійснюють будівництво або знесення будівель та інженерних споруд. Такі суб’єкти повинні забезпечити роздільне збирання відходів будівництва та знесення, їх облік та передачу суб’єктам господарювання у сфері управління відходами для забезпечення їх оброблення.
Обробленням відходів у розумінні ЗУ № 2320-IX є операції з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій.
Коментар експерта
Однак й тут п. 7 ст. 13 ЗУ № 2320-IX додає конкретики — відходи будівництва та знесення, що не є небезпечними, підлягають підготовці до повторного використання, рециклінгу, іншому матеріальному відновленню, включаючи зворотне заповнення.
П. 3 ст. 6 ЗУ № 2320-IX наголошує на тому, що роздільно зібрані відходи, призначені для підготовки до повторного використання та рециклінгу, не можуть видалятися шляхом спалювання чи в інший спосіб, крім відходів, що утворюються внаслідок сортування або інших операцій з оброблення роздільно зібраних відходів та відходів, непридатних до повторного використання та рециклінгу.
Підприємства, установи та організації, діяльність яких призводить до утворення відходів, згідно зі ст. 4 ЗУ № 2320-IX повинні забезпечити дотримання ієрархії управління відходами шляхом видалення лише тих відходів, що непридатні з технологічних чи економічних причин до рециклінгу або інших операцій з відновлення відходів.
Відповідно до ст. 26 ЗУ № 2320-IX організація управління відходами будівництва та знесення належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами.
З іншого боку, ст. 16 ЗУ № 2320-IX надає право утворювачам відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, одержувати, у встановленому порядку, інформацію про технології оброблення відходів, будівництво та експлуатацію об’єктів оброблення відходів.
Коментар експерта
Таким чином, виходячи з вище викладеного, рекомендуємо для початку зробити запити про технології оброблення відходів будівництва та знесення та наявність об’єктів оброблення, здатних здійснювати операцію з рециклінгу/відновлення інших неорганічних матеріалів (включаючи підготовку до повторного використання, рециклінг неорганічних будівельних матеріалів, відновлення неорганічних матеріалів у вигляді зворотного заповнення та очищення ґрунту, що приводить до відновлення ґрунту). У разі отримання відповіді щодо відсутності таких об’єктів оброблення, розглядати варіант щодо видалення таких відходів.