На підприємстві відбулася реструктуризація та оптимізація виробництва – передано землі міській раді/покупцю, багато об’єктів/ будівель продані іншим власникам, які організували там своє виробництво. Наразі змінилися координати багатьох джерел утворення та джерел викидів забруднюючих речовин, майже в 2 рази зменшилася їх кількість навіть з урахуванням нових ДВ. Постало питання щодо розроблення нової інвентаризації джерел викидів відповідно до фактичного стану підприємства з метою отримання нового Дозволу. Чи потрібно робити проєкт СЗЗ, чи достатньо отримати Висновок Держпродспоживслужби по узгодженню СЗЗ під час отримання Висновку щодо видачі Дозволу на викиди? Як наявність інших виробництв на колишній території підприємства вплине на отримання нашого дозволу?
Щодо необхідності розробляти проєкт СЗЗ
Вимоги щодо планування та забудови населених пунктів у частині гігієнічних вимог, санітарного упорядкування та оздоровлення території регламентовано Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» від 19.06.1996 № 173.
Відповідно до п. 5.14. Правил проєкт організації санітарно-захисної зони слід розробляти в комплексі з проєктом будівництва (реконструкції) підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у зоні.
Коментар експерта
Таким чином, організація санітарно-захисної зони реорганізованого підприємства має бути включена до робочого проєкту реорганізованого підприємства та не потребує розроблення окремого проєкту.
У випадку, якщо у складі робочого проєкту на реконструкцію підприємства відсутній розділ щодо організації санітарно-захисної зони – такий проєкт варто розробити, встановити/відкоригувати розмір санітарно-захисної зони та занести обмеження щодо використання території санітарно-захисної зони до державного кадастру.
Щодо наявності інших виробництв на колишній території підприємства
Наявність інших виробництв, які межують з підприємством, враховується при проведенні інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів. Зокрема, зазначається характер забудови території, що прилягає до промислового майданчика, із зазначенням промислових підприємств, що на ній розташовані.
Також відомості про об'єкти інших суб'єктів господарювання, які межують із об'єктом (назва об'єкта, місцезнаходження), зазначаються при підготовці документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Наявність інших виробництв впливає на фонові концентрації речовин, результати даних фактичних спостережень за вмістом забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, які використовуються під час розрахунку розсіювання забруднюючих речовин.
Гігієнічним критерієм для визначення граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу є відповідність їх розрахункових концентрацій на межі СЗЗ гігієнічним нормативам. У випадку перевищення граничних показників, у т.ч. і за рахунок інших виробництв, можуть бути передбачені заходи щодо поетапного зниження викидів забруднюючих речовин (тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються Міндовкілля України, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням із Держпродспоживслужбою України).
Можуть бути передбачені наступні напрямки заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин:
- заходи щодо досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин;
- заходи щодо запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва;
- заходи щодо обмеження обсягів залпових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
- заходи щодо остаточного припинення діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан;
- заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків забруднення атмосферного повітря;
- заходи щодо охорони атмосферного повітря за несприятливих метеорологічних умов;
- інші заходи, направлені на скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, залежно від виробництв, технологічного устаткування.