Відповідь на це питання має бути закладена у законі про упаковку та відходи упаковки, проєкт якого наразі доопрацьовується. З цією метою створено Робочу групу, до складу якої увійшли представники Міндовкілля, Мінінфраструктури, народні депутати, а також громадськість, бізнес та міжнародні експерти.
Ключове завдання – регулювання РВВ упаковки має повністю відповідати європейським вимогам, бути дієвим та сприяти досягненню кінцевої цілі.
Директива 94/62/ЄС про упаковку та відходи упаковки є однією з найперших у сфері управління відходами в Європейському Союзі. Вона прийнята ще у 1994 році. Перша модель РВВ в Європі була також пов’язана саме із цим видом відходів. Сьогодні ж відходи упаковки мають вагоме значення у круговій економіці Євросоюзу.
Україна на сьогодні є єдиною країною в Європі, де такий підхід не впроваджений. При цьому, відходи упаковки складають від третини до майже половини побутових відходів, які продукують українці. І ці відходи опиняються на звалищах.
Відтак у рамках Робочої групи буде опрацьовано питання:
- кола суб’єктів, яких стосуватиметься нове законодавство;
- діяльність рітейлу у сфері управління відходами упаковки;
- модель РВВ, яка має бути впроваджена в Україні;
- вимоги до упаковки та маркування;
- мінімальні цільові показники рециклінгу, строки їх впровадження, механізми стимулювання переробки і повторного використання відходів упаковки;
- інструменти контролю та система відповідальності.
Нагадаємо, суть розширеної відповідальності виробника полягає в тому, що саме той, хто виробив упаковку та продукцію в ній, має забезпечити її приймання, роздільне збирання, сортування, підготовку до повторного використання та відновлення.
Тож впровадження РВВ є важливою складовою загальної реформи управління відходами в Україні. Її реалізація дозволить покрити всю країну системою роздільного збирання упаковки та відновлення цих відходів, а отже перейти до економіки замкненого циклу. Відтак мільйони тонн ресурсоцінних матеріалів, таких як папір, картон, пластик, скло, метали, деревина, не захоронюватимуться на полігонах, а отримуватимуть «друге життя». Вони ставатимуть сировиною для вироблення нових продуктів.
За різними експертними оцінками, систему розширеної відповідальності виробника цілком можливо повністю «поставити на рейки» за 5–7 років.