Наразі Міндовкілля працює над запровадженням Національної інвентаризації лісів, у рамках якої будуть пораховані об’єми мертвої деревини в українських лісах. Опираючись на результати, Міндовкілля буде запроваджувати заходи, які сприятимуть обґрунтованому збільшенню обсягів мертвої деревини.

Роман Абрамовський назвав 4 основні причини, чому мертва деревина має залишатися в лісі:

• попередження зміни клімату. Під час життя в деревині зв’язується і накопичується вуглець, сполуки якого викликають глобальне потепління. В середньому, загальна кількість вуглецю, накопиченого на одному гектарі лісу, складає близько 150 тонн. Після загибелі дерева, в процесі його розкладу, вуглець повільно відкладається в ґрунті;
• порятунок від посухи. Маючи губчасту структуру, мертва деревина під час опадів стає своєрідним резервуаром для води. В екосистемах, які постійно перебувають в посушливих умовах, або ж в періоди спеки, така властивість мертвої деревини дає лісу можливість швидше відновлюватись;
• природнє лісовідновлення. Завдяки наявності поживних речовин і води, стовбури мертвої деревини стають майданчиком для росту великої кількості рослин. У Карпатах можна спостерігати, як маленькі ялинки зростають на повалених стовбурах старих ялин;
• притулок для тварин. Мертва деревина є субстратом для численних видів рослин та притулком для тварин. Залежний від мертвої деревини й рідкісний жук-олень – найбільший жук Європи, який занесений не лише до Червоної книги, а й знаходиться під охороною Бернської конвенції.

Європейська агенція довкілля запевняє, що недоторкані українські ліси зберегли на своїх територіях у 10–20 разів більші об’єми мертвої деревини, ніж ліси, у яких постійно ведеться господарська діяльність. Так, за даними EU Environment, станом на 2010 рік, середній обсяг мертвої деревини в українських лісах складав 27 м³ на гектар. Рекордсмени за її обсягами – праліси.

Із результатами дослідження Європейської агенції довкілля можна ознайомитись за посиланням.

Джерело: mepr.gov.ua.