Підприємство планує надавати іншим компаніям послуги з приготування робочих розчинів із компонентів NPK (мінеральних добрив, зареєстрованих в Україні) для подальшого внесення їх на полях.

Вихідні умови:

1. Мінеральні добрива належать компанії-Замовнику на праві власності. Підприємство-Виконавець їх не купує і не продає; право власності на компоненти та кінцевий робочий розчин до Виконавця не переходить. Операція оформлюється за схемою переробки давальницької сировини (надання технологічних послуг).

2. Вода для приготування розчину береться з власної свердловини підприємства-Виконавця. Підприємство має дозвіл на спеціальне водокористування, у якому цільовим призначенням визначено «для власних господарсько-виробничих потреб».

3. Готовий розчин на обладнанні підприємства заливається в оборотні ємності та транспортується Замовнику. Окремого обліку чи продажу води Замовнику за лічильником не планується; вартість води включається до загальної калькуляції собівартості послуги зі змішування.

Запитання до експертів:

1. Чи виникає у підприємства-Виконавця ризик того, що контролюючі органи (зокрема ДПС та Держекоінспекція) кваліфікують реалізацію цієї послуги як продаж води сторонній юридичній особі, а не як використання води для власних виробничих потреб підприємства?

2. Які критичні вимоги до первинних документів (договору, актів, калькуляції тощо), щоб належним чином підтвердити використання води виключно для власних виробничих потреб (надання послуги), а не її перепродаж Замовнику?

Прошу надати розгорнуту відповідь із посиланнями на конкретні статті та пункти нормативно-правових актів України, а також з урахуванням актуальної судової практики та роз’яснень ДПС.