На підприємстві періодично списується з бухгалтерського обліку оргтехніка (комп'ютери, принтери, сканери) та побутова техніка (кондиціонери, мікрохвильові печі та ін.). Як правильно утилізувати цей вид відходів? Якщо немає звітної інформації по утилізації цього виду відходів за попередні роки (а техніка б/в списувалась протягом року) – чи можуть контролюючі органи накласти штрафні санкції? Якими нормативними документами регламентовано дії у цьому напрямку?
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відходи» оргтехніка та побутова техніка набувають статусу відходів, коли повністю або частково втрачають свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення, та коли їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Поводження з такими відходами повинно здійснюватися згідно з вимогами Закону України «Про відходи».
Необхідність утилізації відходів оргтехніки та побутової техніки обумовлена двома причинами:
- до складу пристроїв входять різні речовини, які можуть бути використані в якості вторинної сировини. У процесі переробки з відпрацьованої техніки витягуються такі цінні матеріали, як срібло, золото, залізо, мідь, алюміній, скло, полімери і т.д.;
- крім цінних речовин, у складі оргтехніки містяться токсичні компоненти, які негативно впливають на навколишнє середовище. Складування або неправильна переробка пристроїв призводить до того, що шкідливі сполуки й отруйні гази потрапляють у воду, ґрунт і атмосферу, здійснюючи згубний вплив на природу і людину.
Законодавством не передбачена необхідність проведення експертизи оргтехніки та побутової техніки після її списання і перед здачею на утилізацію на предмет наявності дорогоцінних, чорних, кольорових металів або шкідливих речовин. Відповідно, приймаючи рішення про належну утилізацію таких відходів, необхідно виходити серед іншого з інформації виробника, що міститься в супроводжуючій її технічній або експлуатаційній документації. У тому числі слід враховувати рекомендації виробника про спосіб утилізації або його обмовки про те, що ця техніка після закінчення терміну експлуатації підлягає утилізації в порядку, передбаченому для небезпечних відходів.
Відповідальність за правильне поводження з відходами оргтехніки та побутової техніки несе їх власник, обов’язки якого визначені ст. 17 Закону України «Про відходи».
Норма закону
«в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров’я людини відповідно;
г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;
д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;
є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;
ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;
з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;
і) своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів;
й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;
к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;
л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;
н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів» (ст. 17 Закону України «Про відходи»).
Згідно з Методичними рекомендаціями щодо збирання відходів електричного та електронного обладнання, що є у складі побутових відходів, які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарств України від 22.01.2013 № 15, рекомендовано передавати зібрані відходи електричного та електронного обладнання спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.
Посадові особи, винні у порушенні вимог законодавства у сфері відходів, притягаються до адміністративної відповідальності за статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Цитата
Стаття 82. Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення
Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 82-1. Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів
Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів з порушенням встановлених строків, а так само порядку подання такої звітності - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 82-3. Приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об'єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними
Приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об'єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 82-4. Змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу
Змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 82-5. Порушення правил передачі відходів
Передача відходів з порушенням установлених правил на зберігання, оброблення або видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб - від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, коли відходи оргтехніки та побутової техніки будуть визначені як небезпечні, термін їх зберігання на підприємстві без ліцензії Міндовкілля не може перевищувати 1 рік з дня утворення (стаття 34 Закону України «Про відходи»). У цьому разі до порушників може бути застосована стаття 82 КУпАП.