Після перевірки було складно акт, з яким підприємство не погодилось, до деяких пунктів було написано зауваження. Після припису інспекція запросила дані посадових осіб для накладення адміністративного стягнення та протоколу. Щодо пункту, з яким підприємство не погодилось: інспекція не написала протокол та не видала постанову (перевищення ГДВ при виробничому контролі). Зараз інспектори запрошують фактичні години роботи джерела викиду, щоб нарахувати збитки за новою методикою. Чи можуть інспектори вимагати години роботи, якщо вони на цей саме пункт припису не надали ні постанову, ні протокол відповідно? Чи законно нараховувати збитки, якщо немає постанови та протоколу?
1. Стосовно нормативних документів, якими керується Держекоінспекція під час перевірки:
Відповідно до п. 8 ст. 6 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис – це обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства;
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань:
- складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом;
- пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами;
- Наказ Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 № 450, яким затверджена Уніфікована форма акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
Коментар експерта
Зверніть увагу, що згідно п. 2.10. вказаної вище інструкції: «Якщо правопорушення пов'язане зі шкодою, заподіяною навколишньому природному середовищу (забруднення або засмічення земель, вод тощо), то про це зазначається в протоколі».
2. Стосовно зауважень до акта перевірки:
Норма закону
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:
«Суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта».
Згідно з Порядком здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 350: «Зауваження суб’єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід’ємною частиною акта органа державного нагляду (контролю)».
3. Стосовно оскарження рішень контролюючого органа:
Важливо
Ст. 21 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що суб’єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органа виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).
Справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень здійснюється в межах адміністративного судочинства на підставі Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ).
Ст. 5 КАСУ передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта (припису) чи окремих його положень.
Відповідно до ст. 25 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно юридичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
4. Стосовно підстав нарахування збитків, заподіяних державі внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря:
Екологічна інспекція цілком законно може виконати Розрахунок збитків на підставі затвердженої методики, якщо задокументований факт наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за результатами інструментально-лабораторних вимірювань під час здійснення виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин.
Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України заподіяна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 (далі – Методика).
5. Стосовно притягнення до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин:
Строки накладення адміністративного стягнення визначаються вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та Інструкцією з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 № 264 (далі – Інструкція).
Відповідно до ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а за триваючого правопорушення – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Норма закону
Згідно зі ст. 78. КупАП:
«Перевищення гранично допустимих рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря або вплив фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у випадках, коли необхідність одержання такого дозволу передбачена законодавством, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».