Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Питання сплати екологічного податку регламентується Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 240.1 ПКУ, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України й в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення

Відповідно до ст. 242 ПКУ, базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу за формулою, наведеною у п. 3 ст. 249 ПКУ.

Виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок екологічного податку, визначених ст. 243 ПКУ, платники податку визначають самостійно обсяги викидів, однак, для перевірки правильності їх визначення контролюючі органи можуть залучати, за попереднім погодженням, працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (п. 250.12 ПКУ). У разі коли дані перевірки свідчать про заниження податкового зобов’язання, до суб’єкта господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, визначені ст. 123 ПКУ.

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу за формулою, наведеною у п. 3 ст. 249 ПКУ:

П_вс = Σ (Мі · Н_пі), де:

• П_вс — суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;

• Мі — фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т). Фактичні обсяги викидів можуть бути визначені як за результатами інструментально-лабораторних вимірювань, так і за результатами розрахунків. У документах, в яких обгрунтовуються обсяги викидів, сумарні максимально можливі обсяги для підприємства вказані у табл. 6.1, а максимально можливі обсяги для кожного з джерел викидів наведені у таблиці 6.2;

• Н_пі — ставки податку в поточному році за тонну і-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення визначені ст. 243 ПКУ.

Алгоритм визначення розміру ставки наведено нижче

Приклад розрахунку ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря від роботи газового котла:

Визначення фактичного обсягу викидів буде здійснюватися розрахунковим методом.

У документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів наведені наступні річні обсяги викидів забруднюючих речовин від роботи газового котла:

• Вуглецю оксид — 26,18365 т/рік;

• Вуглецю діоксид — 1610,492 т/рік;

• Метан — 0,105261 т/рік;

• Азоту діоксид — 7,368263 т/рік;

• Азоту(1) оксид (N₂O) — 0,010526 т/рік.

Наведені обсяги викидів розраховані із годин роботи котла — 4 320 год/рік. Приймаємо, що у звітному кварталі газовий котел пропрацював половину із зазначеного часу. Отже, усі обсяги викидів діляться навпіл і становлять:

• Вуглецю оксид — 13,091825 т/рік;

• Вуглецю діоксид — 805,246 т/рік;

• Метан — 0,0526305 т/рік;

• Азоту діоксид — 3,6841315 т/рік;

• Азоту оксид (N₂O) — 0,005263 т/рік.

Ставки податку для кожної із забруднюючих речовин будуть наступні:

• Вуглецю оксид — 96,99 грн/тонну (ст. 234.1 ПКУ);

• Вуглецю діоксид — 30 грн/тонну (ст. 243.4 ПКУ);

• Метан — 145,50 грн/тонну (ст. 243.4 ПКУ, ставка береться як для «вуглеводнів», відповідно до Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Переліку речовин, які входять до "твердих речовин" та "вуглеводнів" і за викиди яких справляється збір» від 14.03.2002 № 104);

• Азоту діоксид — 2574,43 грн/тонну (ст. 234.1 ПКУ);

• Азоту(1) оксид (N2O) — 2574,43 грн/тонну (ст. 234.1 ПКУ).

Сума екологічного податку за кожну із забруднюючих речовин становить:

• Вуглецю оксид — 13,091825 * 96,99 = 1 269,78 грн

• Вуглецю діоксид — (805,246 - 500) * 30= 9 157,38 грн

• Метан — 0,0526305 * 145,50 = 7,66 грн

• Азоту діоксид — 3,6841315 * 2574,43 = 9 484,54 грн

• Азоту оксид (N₂O) — 0,005263 * 2574,43 = 13,55 грн

Приклад розрахунку ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря від виробничого процесу:

Джерело викиду: завальна яма, де відбувається приймання зерна в технологічну ліні.

Визначення фактичного обсягу викидів буде здійснюватися розрахунковим методом.

У документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів наведені наступні річні обсяги викидів забруднюючих речовин:

• пил зерновий — 2,4932 т/рік

Наведені обсяги викидів розраховані із годин роботи завальної ями — 400 год/рік. Приймаємо, що у звітному кварталі розвантаження зерна у завальну яму здійснювалося протягом 20 годин. Отже, обсяги викидів забруднюючих речовин становлять:

• 20 · 2,4932 /400 = 0,12466 т

Ставки податку для пилу зернового становить 96,99 грн/тонну (ст. 243.4 ПКУ, ставка береться як для «твердих речовин», відповідно до Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Переліку речовин, які входять до "твердих речовин" та "вуглеводнів" і за викиди яких справляється збір» від 14.03.2002 № 104)