Європейське регулювання та сучасна модель управління відходами батарей та акумуляторів – важливий етап реформи, яка вже запущена в Україні. 

Міндовкілля спільно з експертами проєкту APENA2 проаналізували ключові акти законодавства ЄС і підготували концепцію правового регулювання, яка буде закладена в основу законопроєкту. Тож запрошуємо учасників ринку долучатися до Робочої групи. Надавати кандидатури для участі просимо на електронну пошту bannikova@mepr.gov.ua  

Якщо підприємства в більшості знають як працює відповідне регулювання у Європі та до чого прагне Україна, то для наших читачів, які, зазвичай, є споживачами продукції, розповідаємо, що передбачено концепцією і чому це важливо.

Розроблена концепція передбачає:

• встановлення системи розширеної відповідальності виробника, за якої той, хто виготовив товар або випустив його на ринок, нестиме відповідальність за весь життєвий цикл виробу;
• можливість запровадження депозитної системи для споживачів – механізму, що успішно діє у ЄС. Це коли у вартість товару закладають суму депозиту, яка відшкодовується споживачу після використання  товару та повернення його виробнику вже як відходу. Такий інструмент дозволяє ефективніше збирати відходи для подальшого їх рециклювання. 

Прийняття законопроєкту дозволить:

• виконати Україні частину євроінтеграційних зобов’язань;
• забезпечити високий рівень рециклювання і повернення в економічний обіг вторинної сировини, а отже зменшити обсяги накопичення необроблених відходів батарей та акумуляторів;
• залучати інвестиції в інфраструктуру збирання та рециклювання таких відходів в Україні;
• покращити стан довкілля. Адже відходи батарей і акумуляторів навіть в малих обсягах здатні забруднити великі площі. В них містяться такі небезпечні речовини, як ртуть, кадмій, магній, свинець, нікель, цинк, літій, марганець тощо. Лише одна портативна батарея може забруднити близько 400 літрів води та 20 квадратних метрів/кубометрів ґрунту.