Станом на 69-ий день з початку широкомасштабного російського вторгнення уряд України продовжує фіксувати численні злочини окупантів проти довкілля.

29 квітня 2022 року Кабінет Міністрів затвердив зміни до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, та розширив напрямки, за якими визначатимуть шкоду, завдану довкіллю України.

Також 29 квітня набрала чинності Методика розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди (наказ Міндовкілля від 13.04.2022 № 175).

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

Україна офіційно проінформувала МАГАТЕ про те, що 16 квітня 2022 року камера відеоспостереження зафіксувала політ російської ракети безпосередньо над Південноукраїнською АЕС.

Поточна ситуація в Зоні відчуження Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) не становить небезпеки для здоров'я населення та довкілля. Всі радіаційно небезпечні об'єкти ЧАЕС та Зони відчуження уціліли, але у деяких місцях вздовж доріг та на КПП рівні бета та гама випромінювання вищі, ніж в доокупаційний час. Це обумовлено підйомом пилу та зсувом ґрунтів великою кількістю російської військової техніки, що рухалася у Зоні відчуження.

30 квітня було відновлено надійну схему живлення в Чорнобильській зоні відчуження: було включено в роботу останню необхідну для цього лінію електропередачі 330 кВ.

Захоплена 4 березня Запорізька атомна електростанція досі контролюється російськими військовими. 28 квітня через пошкодження внаслідок обстрілів високовольтної лінії 330 кВ у південному регіоні України ЗАЕС була тимчасово переведена на рівень потужності, за якого забезпечується тільки живлення власних потреб. 29 квітня після завершення ремонту потужність енергоблоків ЗАЕС відновлено до попереднього рівня. Екологічний, протипожежний та радіаційний стан на території промислового майданчика Запорізької АЕС і в санітарно-захисній зоні – в межах норми.

29 квітня Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію інтегрованої автоматизованої системи радіаційного моніторингу.

Так прокоментував цю подію міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

28 квітня у результаті ракетних обстрілів виникли пожежі на промислових об’єктах у Києві, Київській області та на інфраструктурному об'єкті у Шепетівському районі Хмельницької області.

1 травня російська ракетна атака призвела до пожежі на агропідприємстві в Синельниківському районі Дніпропетровської області.

1 травня на сході Миколаївщини через обстріл з боку російських військ спалахнула пожежа на сховищі мінеральних добрив (із селітрою та нітроамофоскою).

1 травня внаслідок російських обстрілів у Харківській області сталися 18 пожеж. На території Золочівської громади від обстрілу загорілися наземні резервуари з пальним, що належать одній з агрофірм. Площа пожежі склала близько 1200 кв. м. У Київському районі Харкова внаслідок влучання російських снарядів горіли два склади з автошинами та гербіцидами.

3 травня російські війська завдали понад 20 потужних ракетних ударів, які призвели до пожеж на об’єктах інфраструктури Дніпропетровської, Кіровоградської, Львівської, Вінницької, Київської та Закарпатської областей.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними ДСНС, з 24 лютого до 3 травня 2022 року на території України знешкоджено 90 432 вибухонебезпечні предмети та 583,4 кг вибухових речовин, у тому числі 1 тис. 964 авіаційні бомби. Обстежено територію площею 16 тис. 370 га. Знищена військова техніка та боєприпаси, а також розірвані ракети та авіабомби забруднюють ґрунт і підземні води хімічними речовинами, у тому числі важкими металами.

29 квітня російські війська вдарили фосфорними снарядами по селу Соловйове Очеретинської громади Донецької області. Використання снарядів з білим фосфором заборонене Женевською конвенцією про захист жертв війни 1977 року.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

28 квітня виникла масштабна пожежа на плавнях Дніпра поблизу тимчасово окупованого російськими військами міста Херсона. Дніпровські плавні – замулені, заболочені, підтоплені ділянки із багатим біорізноманіттям – входять до складу Нижньодніпровського національного природного парку.

Через військові дії окупантів 900 заповідних територій України сьогодні перебувають в небезпеці. Це 1,2 млн га, або близько 30% площі всіх природоохоронних територій України. Тут ростуть тисячі видів рослин, які занесені до Червоної книги України і охороняються законом. Бойові дії порушують спокій диких тварин. Вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок.

Шкода водним ресурсам

У результаті бойових дій пошкоджено водовід, по якому здійснюється постачання води з р. Дніпро до м. Миколаєва. Більше трьох тижнів жителі Миколаєва не мають водопостачання, через це у місто завозять воду з інших районів та областей.

28 квітня голова Луганської військової обласної адміністрації Сергій Гайдай повідомив, що комунікації в Луганській області майже повністю знищені внаслідок бойових дій, і водопостачання у місті Лисичанську не вдасться відновити до завершення воєнних дій. Без води також Рубіжне, Попасна, Сєвєродонецьк – тобто майже всі міста області на підконтрольній Україні території.

Загалом через війну понад 4,6 млн людей в Україні мають проблеми з доступом до питної води, а 1,4 млн українців взагалі не мають доступу до безпечної для вживання питної води.

Чорне та Азовське моря

Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море. Зокрема, 2 травня російські окупанти здійснили третій ракетний обстріл мосту через Дністровський лиман у Затоці на Одещині.

За даними співробітників Національного природного парку «Тузлівські лимани», через дії російських військових кораблів біля берегів Одещини фіксуються факти загибелі дельфінів. Негативний вплив на здоров’я тварин здійснюють військові гідролокатори. Військові судна росіян використовують сонари зі звуками на рівні вище 200 децибелів. Дельфіни потрапляють у зону випромінювання навігаційних приладів суден. Це призводить до пошкодження їхніх органів слуху і дезорієнтації. У природних умовах дельфіни за допомогою ехо-сигналів визначають, що знаходиться попереду. Втративши орієнтацію, дельфіни в паніці можуть викидатися на берег і гинути. Масштаби загибелі дельфінів наразі не досліджені через блокування російським флотом судноплавства, мінування акваторії і ділянок узбережжя Чорного моря.