22 квітня був офіційно опублікований та набрав чинності Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 (далі – Порядок).

У Порядку визначено оперативне реагування на усі випадки пошкоджень унаслідок агресії рф будівель і споруд, окрім культурної спадщини (для неї діє окремий порядок).

Відповідно до Порядку організація та координація виконання невідкладних робіт здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності – військовими адміністраціями (далі – уповноважений орган).

У разі виникнення на відповідній території проявів збройної агресії російської федерації, що зумовили пошкодження об'єктів, уповноважений орган здійснює попередні візуальні огляди пошкоджених об’єктів з метою формування переліків таких об'єктів.

Обстеження руйнувань

Об’єкти зруйновані або значно пошкоджені

Щодо об'єктів, які за результатами попереднього огляду визначені як зруйновані та значно пошкоджені, уповноважений орган приймає рішення щодо проведення їх обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257 (далі – Порядок проведення обстеження). До проведення обстеження залучаються сертифіковані фахівці, що мають відповідну кваліфікацію, або підприємства, установи та організації, у складі яких є такі виконавці.

Згідно з Порядком проведення обстеження в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування виконавцями робіт з обстеження пошкоджених об'єктів можуть бути:

• експерт з обстеження будівель і споруд;
• інженер-проєктувальник із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «інженерно-будівельне проєктування у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;
• експерт будівельний із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «експертиза проєктної документації у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;
• інженер-консультант (будівництво) із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія».

За результатами обстеження пошкоджених об'єктів виконавець робіт з обстеження складає звіт відповідно до пункту 8-1 Порядку проведення обстеження.

До зазначеного звіту також додається акт обстеження, що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об'єкта.

Об’єкти, що зазнали незначних пошкоджень

Об’єкти, які за результатами попереднього візуального огляду визначені як незначно пошкоджені та такі, що можуть бути відновлені шляхом поточного ремонту, за рішенням уповноваженого органу, може обстежити комісія. До складу комісії входять представники уповноваженого органу, власника – балансоутримувача об’єкта (за можливості) та, обов’язково, фахівці з будівельною освітою. За результатом огляду об’єкта комісія складає акт з обстеження.

Ліквідація наслідків руйнувань

Об’єкти, які потребують капітального ремонту

Необхідно зауважити, що змінами до Порядку затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 470, проєкти будівництва з капітального ремонту об’єктів (незалежно від класу наслідків (відповідальності), пошкоджених в результаті воєнних дій, допускається здійснювати за наявності:

• дефектного акта, у якому визначають фізичні обсяги робіт;
• пояснювальної записки, в якій зазначають умови виконання робіт; 
• кошторисної документації.

Такий проєкт розробляють на підставі звіту за результатами обстеження, розробленого відповідно до Порядку проведення обстеження. Зазначений звіт повинен містити:

• висновок про технічний стан об’єкта;
• відомість пошкоджених (зруйнованих) конструкцій, інженерних систем (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень, їх технічного стану);
• рекомендовані заходи з відновлення експлуатаційної придатності об’єкта.

Рішення щодо обсягу проєктної документації (щодо можливості розроблення проєкту будівництва у складі дефектного акта, пояснювальної записки та кошторисної документації) приймає головний архітектор проєкту та/або головний інженер проєкту за погодженням із замовником, що зазначається у завданні на проєктування.

Форма дефектного акта наведена в додатку 29 до КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021 № 281 (далі – Настанова).

Кошторисна документація у складі проєкта капітального ремонту розробляється відповідно до Настанови.

Об’єкти, які можна відновити поточним ремонтом

У випадках здійснення першочергових робіт з відновлення пошкоджених об’єктів у межах поточного ремонту (який відповідно до законодавства не належить до видів будівництва), обсяги робіт визначають на підставі акта обстеження, складеного уповноваженим органом за результатами комісійного огляду об’єкта, і можуть бути представлені у формі дефектного акта. Вартість поточного ремонту визначають на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. Для визначення вартості таких робіт за рішенням замовника можна використовувати положення Настанови.