Набув чинності Закон № 1818-IX «Про енергетичну ефективність», прийнятий Верховною Радою 21 жовтня цього року.
Документ надруковано в газеті «Голос України» 12 листопада.
Відповідно до Прикінцевих положень Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування (13 листопада), крім:
- статті 11, яка набирає чинності через дванадцять місяців з дня набрання чинності цим Законом;
- статті 7, частини шостої статті 8, частини п'ятої статті 12, які набувають чинності через двадцять чотири місяці з дня набрання чинності цим Законом;
- абзацу сьомого підпункту «а» підпункту 5 пункту 3 статті 21 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2022 року.
Пресслужба Верховної Ради у Facebook роз'яснила, що основні положення акта передбачають:
- формування засад державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності;
- закріплення особливостей формування та виконання національних планів дій з енергоефективності;
- реалізацію підходів до формування стратегії забезпечення енергетичної ефективності будівель;
- встановлення засад енергетичного аудиту та менеджменту.
Законом також встановлюється, що:
- квитанції на оплату послуг з розподілу природного газу будуть містити у тому числі й інформацію про енергоефективні заходи;
- великі підприємства зобов'язані раз на чотири роки проводити енергоаудит, якщо не запроваджено сертифіковану систему енергетичного або екологічного менеджменту, що сприятиме оптимізації витрат на енергоспоживання;
- органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані купувати обладнання, що відповідає найвищому класу енергоефективності та дозволить надалі заощадити більше коштів, аніж закупівля техніки, що не є енергоефективною.
У Прикінцевих положеннях Закону зазначено:
- щорічно передбачати в проєкті Закону про Державний бюджет України на відповідний рік фінансування програм з підвищення енергоефективності у розмірі не менше 1 % видаткової частини бюджету;
- доручити Уряду розробити й затвердити державні цільові програми енергетичної модернізації житлового фонду, підприємств - виробників теплової енергії, підприємств водопостачання та водовідведення.
Зазначено, що Закон також усуває технічні перепони, які ускладнювали укладання ЕСКО-договорів, та надає повноцінного характеру розвитку енергосервісу. Цей механізм залучає приватні інвестиції в модернізацію бюджетних установ. Середня річна економія за реалізованими ЕСКО-проєктами становить 35 %.